У кулуарах Ріо. Князь-бобслеїст і легендарний спринтер. Фото Л. Луканюк
Дворазового олімпійського чемпіона Мюнхена-1972 у спринті Валерія Борзова я зустрів на одній зі спонсорських акцій в Ріо. Член МОК від України розмовляв з князем Монако Альбером. Той швидко відкланявся, пославшись на зайнятість, і втік. А Валерій Пилипович погодився відповісти на кілька запитань.
- Валерію Пилиповичу, другий тиждень Олімпійських ігор проходить під знаком легкої атлетики. Що ви чекаєте від Ріо-2016?
- Зайдемо здалеку. На Олімпіадах є хороша традиція – втрата медалей явними лідерами і подарунки тих, на кого не розраховували. Думаю, в Ріо-2016 так само. Я, будучи спортсменом, обов'язково перед Олімпіадою сказав би собі, що я нуль, що я ніхто. І що мені треба цю олімпійську дорогу пройти спочатку. Не спочивати на лаврах, не займатися піаром, а зорати знову цю цілину. Це хороша психологічна підкладочка для боротьби за медалі.
Це я в загальному про виступи спортсменів на Олімпіаді. А стосовно легкої атлетики, то тут чудес не буде. Ситуація буде архіскладною для нас, тому що географія країн, що виграють медалі, зростає і зростає. Це означає, що фахівці, в тому числі і наші, які роз'їхалися по світу, створили там методику тренування і підготовки елітних спортсменів. Ми ж свій ресурс дещо розтратили. Наше завдання – створення фінансового ресурсу, який би дозволив тренерам платити гідну зарплату, щоб вони не залишали країну.
- Але від нас йдуть не лише тренери, а й спортсмени.
- Це питання патріотизму, справедливості, політики... Кожен розуміє це по-своєму. Заборонити спортсмену виїхати до іншої країни ми не можемо. Прикро, так, але все спортсмени в світі мігрують. Це вже звичайна практика. Але прикро, що ми вкладали, а воно тепер виступає проти нас. По-спортивному прикро і несправедливо. Потрібно застосовувати в таких випадках механізм економіки. Раз витратили на підготовку атлета, а він втік, отримайте компенсацію.
- Тема номер один перед Олімпіадою – виключення російських легкоатлетів. Думаєте, спорт проходить очищення?
- У всякому разі, санкції проти великої країни говорять про те, що ера підготовки спортсменів на фармакологічної основі дала дуже велику тріщину. І сьогодні стає неможливим махлювати. Позиція президента МОК Баха та інших фахівців, які підписалися під нульовою толерантністю до допінгу, говорить про те, що якщо зараз не дотиснути цю ситуацію до логічного завершення, то потім буде ще гірше. Це стосується не лише тієї країни, про яку багато говорять, а й усіх країн, де є великі проблеми з допінгом. Це вже сталося і треба зараз говорити не про дискваліфікацію, а дивитися, що вони будуть робити далі після приїзду з Олімпіади.
- Це світова змова проти Росії?
- Така кількість позитивних проб і втручання державних чиновників до допінгового процесу пахне політикою внутрішньою. І за це застосовано серйозні санкції. Такі справи рано чи пізно закінчуються плачевно.
- А що робити з невинними атлетами?
- А не треба шкодити. Нашкодили – отримуйте. А Росія попалася завдяки самим же росіянам. Тому вони розкрили такий нарив, який створив шокову ситуацію для МОК і всього спорту. Відповідь світового спорту – такого далі бути не може. Треба робити перезавантаження.
- Перезавантаження Росії щось поміняє для світової легкої атлетики?
- Позитив я бачу в тому, що цей скандал змінює ментальність молодих спортсменів. З тими, хто виступає зараз, вже нічого не зробиш – поїзд поїхав. А ось молодь зрозуміє, що крутійство в спорті неможливо. Ось тут я бачу найбільшу користь від цього трагічного випадку.
- Родзинка трьох останніх Олімпіад – виступ Усейна Болта. Одні чекають рекорду, інші – його поразки.
- У спринті буває все. У нас травматизм дуже великий. Болт приїхав лідером, що тут говорити. Якщо він виграє, нічого дивного не буде. Те, що конкуренти не можуть Болта здолати, це проблеми конкурентів. Треба краще готуватися, бути талановитішими. У чому унікальність Усейна? Кожен переможець унікальний по-своєму. Без цього на п'єдестал олімпійські боги не пускають.