Принципи. Кожен гравець команди знає сім правил від Маркевича. Фото М. Іванов
Навчально-тренувальна база футбольного клубу "Металіст" у селищі Високий – те місце, де футболісти проводять чи не половину часу. І вже точно своїм другим домом базу може вважати головний тренер команди Ігор Рахаєв. Тут наставник "жовто-синіх" не тільки керує тренуваннями, а й розмовляє з підопічними відверто. Для цього передбачений просторий кабінет з телевізором, тактичною дошкою і стільцями для футболістів. "В цьому місці ми збираємося перед іграми і після, дивимося відеозапису, аналізуємо помилки кожного гравця, – розповідає Рахаєв. – Тут ми також розмовляємо з кожним особисто. Зараз в основному доводиться вирішувати психологічні моменти, налаштовувати хлопців на гру. В першу чергу це стосується молоді".
Одна зі стін кабінету Рахаєва обвішана вимпелами команд, з якими грав "Металіст", на іншій – стенд, на якому чотирма мовами розписані сім принципів ведення гри команди. За словами Рахаєва, ці принципи розробив ще Мирон Маркевич, і вони завжди повинні бути в пам'яті гравців. В свою чергу Рахаєв планує додати сюди ще два пункти, присвячені командній грі.
Тренер "Металіста" приїжджає сюди на дві години раніше за всіх, їде зазвичай останнім. Перед іграми команда на базі ночує, тому, коли є час, можна відволіктися, наприклад на більярд – він встановлений по сусідству з тренерською. "Не скажу, що граю добре, але по кулях попадаю. У нас інші фахівці – Вова Гоменюк, Денис Кулаков, Олег Краснопьоров та Сергій Пшеничних, – посміхається Ігор Рахаев. – С гравцями я ніколи не граю, а от з тренерами – буває".
Виходячи з тренерської кімнати, коуч "Металу" вказав на порожню стіну: колись тут був телевізор з ігровою приставкою. "Свого часу гравці, особливо Хосе Соса, Ромеро Марлос і Марко Девіч, влаштовували грандіозні баталії, граючи в футбольні симулятори. Бувало, прокидаюся посеред ночі, а біля телевізора півкоманди, і всі кричать, хворіють, – згадує Рахаев. – Кажу їм, мовляв, давайте вже спати, завтра ж гра, а у них там цілий турнір розписаний".
Принципи гри "Металіста":
1. Перед прийомом м'яча гравець повинен знати, що робити далі
2. Гравець повинен мати два продовження атаки
3. Не віддавати м'яч стоїть гравцеві
4. Приймати м'яч обличчям до чужих воріт
5. Виключити в грі передачі поперек поля
6. Намагатися кожну атаку закінчувати ударом по воротам
7. Втратили м'яч – всі беруть участь у відборі
В НАЧАЛЬНИКА: ПЕРЕМОЖЕНІ – ДОГОРИ ДРИГОМ
Стадіон "Металіст" водночас є і офісною будівлею клубу. Більшість кабінетів – маленькі кімнатки, в яких не поставиш більше двох робочих столів. В одній з таких трудиться і начальник команди Олексій Таргонський.
Одну зі стін прикрашають вимпели закордонних клубів, з якими грали "жовто-сині", а навпроти – стіна, обвішана футболками всіх європейських суперників "Металіста". Сам Таргонський визнається, що вже збився з рахунку, але впевнений, що футболок вже точно більше 30-ти. "Футболки команд, які ми обіграли, символічно висять догори дригом, решту вішаю як годиться, – розповідає начальник "Металіста". – Як правило, нам ці футболки дарують або гравці суперників, або хтось з керівництва".
Поруч з приймальні гендиректора "Металіста" знаходиться трофейна. Правда, самого престижного на даний момент трофея в історії клубу – Кубка СРСР 1988 року – в ньому немає. В клубі кажуть, ось зробимо музей, там і виставимо. А тут можна побачити кубки за виграш першої ліги союзної першості, кубки за призові місця в чемпіонаті України. А найбільше сувенірів – від суперників по єврокубках. Так, представники турецького "Бешикташа" на пам'ять подарували символ свого клубу – фігуру орла, а німецької "Герти" – скляну статуетку з гравіюванням Кубка УЄФА.