/ Фото: AFP
"Сегодня" побувала на центральному матчі туру Бундесліги, в якому суперник "Шахтаря" франкфуртський "Айнтрахт" приймав удома лідера – дортмундську "Боруссію".
Матч з лідером в будь-якому німецькому місті, будь то Штуттгарт, Майнц, Нюрнберг або Зинсхайм, – завжди подія. А якщо цей лідер вряди-годи не "Баварія", а якась команда, яка насмілилася кинути рукавичку мюнхенцям, – це вже подія екстраординарна. У Франкфурті дортмундську "Боруссію" чекали з особливим нетерпінням – у команд першої четвірки "Айнтрахт" у цьому сезоні очки ще не відбирав. І хоча надії на велику кількість голів (на рахунку "Боруссії" їх до суботи було півсотні – більше всіх в чемпіонаті, так і "Айнтрахт" не пасе задніх, 39 – відмінний показник!) Виправдалися не повною мірою, матч вийшов яскравим, видовищним – понад 50 тисяч глядачів не дарма присвятили суботу походу на стадіон.
Вболівальники, фанкультура – кажучи про зустріч "Айнтрахт" – "Боруссія" Д, цю тему обійти неможливо. Дортмундські ультрас, які під зав'язку заповнили гостьовий сектор (21 лютого його заповнять фанати "Шахтаря" – між іншим квитки за "смішною" ціною в 10 євро ще є у продажу), вважаються одними з "найкрутіших" в Німеччині. Відповідними – фанати "Айнтрахта". Прапори, транспаранти і спів на підтримку своїх, що не припинявся протягом усіх 90 хвилин, – це неймовірно, це потрібно бачити і чути.
До речі, шанувальники з протилежних таборів по дорозі на стадіон мирно сусідили в громадському транспорті – жодного інциденту! Спецтрамваї в напрямку стадіону від головного вокзалу Франкфурта вирушали один за одним традиційно переповнені – тому квиток можна було не купувати (тим більше у більшості пасажирів на руках були квитки на футбол – вони дійсні і для проїзду в трамваї). Кореспондент "Сегодня" за півтори години до початку матчу увійшов у вагон в повній впевненості, що часу ще вдосталь (їхати – хвилин 15, не більше – скільки того Франкфурта?!). Виявилося, даремно. Ближче до стадіону готовий лопнути трамвай, який здригається від гучного: "Орел – наш покровитель! Будь готовий до вторгнення Орлов!", застряг в жахливій пробці. Нарешті водій змилостивився, звернувшись до пасажирів: "Дорогі люди! Затор, просвіту немає – йдіть краще пішки, а то не встигнете!" – відкрив двері поза офіційної зупинки, що в Німеччині майже нереально.
Пройти останній кілометр по свіжому повітрю в досить приємну (сухо, нехолодно) для зими погоду було не найгіршим варіантом. Більш серйозною перешкодою на шляху до стадіону виявилося велике скупчення людей перед входом. Перш ніж потрапити на територію арени, кожен уболівальник мав пройти крізь "прохлопування" на предмет наявності зброї і ретельний огляд речей. Винятків не робилося ні для кого – у тому числі і для журналістів. Дві мої спроби обігнути натовп і зайти з чорного ходу були невдалими, відповідь була незмінна: "Будь ласка, в чергу, на загальних підставах". Поки я крізь ґрати розмовляв із суворим волонтером, вщент п'яний хлопчина, який стояв з ним поруч, мутно глянув спідлоба і звернувся до мене з-за паркану: "Ти що – коп?" Отримавши негативну відповідь, залишився задоволений: "Респект!" Хвилин 25 на шляху до заповітного турнікету теж були досить кумедними. Для дам збудували свою чергу, і там справи були кращими. Примовки про дискримінацію ("Для жінок – окремий ряд, їх дискримінують!"), про необхідність третього входу – для "різних" (нове європейське законодавство захистило права меншин) веселили публіку і допомагали скоротати час. Один здоровенний бородань навіть заявив: "А якщо я відчуваю себе жінкою?!" – але його в чергу, що рухалася швидко, не пустили, порадивши спочатку обзавестися відповідним сертифікатом.
Поки суть та діло, на моє місце в ложі преси (вже зайняте репортером з Японії – довелося посунути колегу) вдалося потрапити до стартового свистка. Кинув оком на склад "Айнтахта" – в основі вийшов новачок Мартін Хінтереггер, придбаний "на стрічці", в заключні хвилини трансферного вікна. Простий прямолінійний хлопець, який користується допотопним кнопковим телефоном, а у вільний час тренує дітей, з "Аугсбурга", своєї попередньої команди, пішов зі скандалом. "Про нашого тренера не можу сказати нічого хорошого, – простодушно заявив Хінтереггер в одному з інтерв'ю, – але і нічого поганого говорити про нього не буду". Цього було достатньо, щоб футболістові вказали на двері. Тренер "Айнтрахта" Аді Хюттер, який давно знає Хінтереггера ще по роботі в "Зальцбурзі", не упустив щанс. Надійний захисник – такий був конче необхідний франкфуртцям, і ми його напевно побачимо в матчах із "Шахтарем". Лінія оборони – болюче місце "Айнтрахта". Її стовп – японець Хасебе Макото – проводить, напевно, найкращий сезон у своїй кар'єрі, але цьому футболісту вже 35. Юний 19-річний Ндічка хороший, але не настільки надійний. У капітана команди Давида Абрахама – довгограюча болюча травма. І якби не відмінний голкіпер Кевін Трапп на останньому рубежі, то була б біда.
У перші хвилини "Айнтрахт" спробував розіграти свої козирі в атаці. Аллер вивів так Косту на прекрасну ударну позицію, але воротар дортмундців Бюркі встиг ногою відвести загрозу. А потім настала черга гостей. Після божевільного слалому Герреро крізь захист франкфуртців (спостерігаючи за проходом португальця, а тиждень тому, в Бремені, за подібними рейдами нападників "Вердера", на їх місці легко представлялися Тайсон та Ісмаїлі) півзахисник виклав м'яч як на блюдечку Марко Ройсу – тому залишалося тільки підставити ногу. Незабаром Ройс міг відзначитися ще раз і зняти всі питання, але м'яч відбила перекладина. І настала черга настирливих франкфуртців. Талановитий Лука Йович в повітрі дотягнувся до м'яча, поданого з правого кута штрафного та Костою, й увігнав його в сітку. Тепер Йович – його вже порівнюють з легендарним Гердом Мюллером – став одноосібним лідером в змаганні бомбардирів Бундесліги, на його рахунку 14 м'ячів (з них 5 – у матчі з "Фортуною"). Аллер забив 11, віце-чемпіон світу Ребич – 7. "Магічний трикутник" в дії ... Від дійства на полі уболівальників раз у раз відволікали оголошення на табло – про голи в паралельних матчах. "Баварія" веде 1:0 – і зітхання розчарування. Леверкузен зрівняв – 1:1 – спільна радість. "Байєр" веде 2:1 – радість без меж. І, затамувавши подих перед черговим повідомленням з Леверкузена, – 3:1! Спільна радість! Особливо раділи дортмундці. Міцний "Айнтрахт" їм обіграти не вдалося. Але "Боруссія" залишається лідером, а відрив від "Баварії" збільшився до 7 очок..