В гостях у "Шальке": ми з'ясували чому Коноплянка на "банці"

І знову на хоффенхаймській землі. Лише кілька днів тому, в матчі Ліги чемпіонів, тут феєрив донецький "Шахтар". А суботнього вечора в цей кут Німеччини заглянув "Шальке" Євгена Коноплянки.

"Шальке" нині своїх шанувальників не радує. Якщо минулого сезону гельзенкірхенці впевнено стали віце-чемпіонами, то тепер тільки починають виходити з низів таблиці. З огляду на серію з чотирьох поразок на старті чемпіонату, сьогоднішнє 12-те місце можна вважати пристойним результатом. Стосовно нашого Євгена Коноплянки, тут ситуація і зовсім дивна. В останньому матчі збірної з турками він капітан, а в "Шальке" несподівано для багатьох рідко виходить в основі. Лише в п'яти з 13 можливих матчів Бундесліги брав участь Женя і тільки в одному з них провів на полі всі 90 хвилин. У Лізі чемпіонів Коноплянка з'являвся на полі частіше – в чотирьох зустрічах. Можна виділити яскраву гру українця в московському матчі з "Локомотивом". Але загалом картина не райдужна... Що ж відбувається? Чому гравець – одна з найяскравіших зірок сучасного українського футболу – в своєму клубі все частіше виявляється на лавці запасних? У пошуку відповіді на це запитання я відвідав чергову гру "Шальке". Виїзна зустріч з "Хоффенхаймом" припала як ніколи до речі.

Як і у вівторок, коли тут грав "Шахтар", на матч знову довелося добиратися однією із спеціально доданих до розкладу "футбольних" електричок з кінцевою станцією "Музей/Арена". Публіка, яка прямувала на стадіон, була різношерстою. Ті ж веселі групки школярів, пацани-підлітки, які косять під крутих, мужики з вантажем пляшкового пива, родинні і просто пари, тітоньки за п'ятдесят в рогових окулярах і в'язаних шапочках, бабусі, які запаслися пакетами з теплими ковдрами... Безумовно, додали фарб шанувальники "Шальке". Гості напідпитку нікого не зачіпали (їх теж ніхто не чіпав), але відривалися досить безцеремонно. Пасажирам, а серед них були не тільки вболівальники, довелося слухати кричалки непристойного змісту, що чергувалися з барабанним дробом по стінах готового лопнути вагона, і вдихати аромати свіжорозлитого пива. Відповідні, досить злі хоффенхаймські речівки на потіху оточуючим озвучувалися ніжним голоском хлопчика років шести... Теоретично від довколишнього Гейдельберга їхати потрібно було близько півгодини, але на ділі потяг рухався дуже повільно, раз у раз гальмуючи на полустанках. Щоб скоротати час, вирішив поспілкуватися з фанатами "кобальтових". "Старший" однієї з груп, який представився як Алекс Маус, хлопець років 24 у фірмовій клубній футболці, спочатку зустрів насторожено: "А ти хто такий?" Але, дізнавшись про наміри українського журналіста написати про Коноплянку, змінив гнів на милість: "Коно – хороший гравець. Щоправда, він міг би робити для команди ще більше. На сьогодні "Шальке" бореться за виживання, потрібно чіплятися за кожне очко. У нас дуже грамотний тренер. Він краще знає, кого ставити в склад".

Уже на підступах до стадіону зустрів іншого вболівальника – байдуже пройти повз колоритного старого в образі синього Діда Мороза не представлялося можливим. Норберт Бекер, фанат "Шальке" з півстолітнім стажем, був зовсім не проти поговорити – про Коноплянку і не тільки. "Хороший футболіст! Уболівальники в Гельзенкірхені його дуже люблять! Так, Коно рідко грає, але тільки тому, що часто травмований!".

Добравшись до прес-центру, познайомився з медіадиректором клубу "Шальке". Томас Шпігель люб'язно погодився розповісти про українського легіонера. "Євген (гер Шпігель вимовив ім'я чисто, практично без акценту, що для німця зовсім непросто!) добре освоївся в команді, в "Шальке" його люблять. Коноплянка дуже комунікабельний, і мовний бар'єр йому не перешкода. У нас в команді багато іноземних гравців. Ті ж Настасіч, Ді Санто, Харіт, як і Коно, не дуже добре говорять німецькою. Але, коли потрібно, швидко переключаються на англійську, іспанську – кожен знає кілька фраз. за час, проведений в Гельзенкірхені, Коноплянка дещо змінив свій стиль гри – в кращу сторону. Тепер він, коли потрібно, біжить назад допомагати партнерам – спочатку Коно робив це рідко. Але що говорити, якщо і Рібері, і Роббен в "Баварії" теж повертаються назад, відпрацьовують в обороні! Такими є вимоги сучасного футболу! Наш тренер – стратег, дуже любить пробувати різні тактичні схеми, підлаштовуючись під суперника. Тому у нього завжди повинна бути під рукою ціла обойма гравців. З них він вибирає, хто йому швидше необхідний в даному конкретному матчі. Коли потрібен гравець швидкісний, винахідливий, з гарним дриблінгом, Коно – найкращий вибір! Якщо ж має бути жорстка силова боротьба (а таких матчів в Бундеслізі чимало!), на арені доречніша присутність інших виконавців".

Тим часом принесли стартові протоколи: Коноплянка знову в запасі. Весь перший тайм Женя провів на лавці. Пізніше, переглядаючи відеозапис, побачив виловлений оператором кадр: подив Тедеско з приводу скасованого відеоасистентом пенальті, а на задньому плані – великі здивовані очі Коноплянки. На початку другої половини зустрічі Женя разом з товаришами побіг розминатися, а через півгодини, коли всі заміни були проведені, повернувся на лавку. Робочий день закінчився. Підсумок матчу – нічия. На поле Коноплянка так і не вийшов.

Дорогою на післяматчеву конференцію вдалося поспілкуватися з журналістом газети Ruhr Nachrichten ("Рурські новини") Франком Лешінскі. "Коноплянка – дуже хороший футболіст, і, на мою думку, міг би принести "Шальке" чимало користі, – почав колега. – Чому він нерідко опиняється на лавці запасних, для мене загадка. В свій перший сезон у Коно був конфлікт з тодішнім тренером Вайнцерлемом. Але тепер-то все в порядку. Тедеско завжди хвалить його. Але на поле частіше виходять інші".

Поговорити цього вечора з самим Коноплянкою мені не вдалося. На дзвінки Женя не відповідав, до мікс-зони так і не вийшов. Вибачився есемескою: "Вибачте, немає настрою говорити, сподіваюся на розуміння". Настрій у капітана збірної України зараз дійсно не найкращий, і це зрозуміло.

ОЛЕКСІЙ ІСАЄНКО, ЗІНСХАЙМ