Той самий матч. "Олімпіакос" vs ЦСКА і один з найкращих арбітрів Європи. Судив Рижик і фінал Євроліги, в якому греків переміг "Реал". фото olympiacosbc.gr
- Борисе, кажуть, в Європі, як і в Україні, зараз теж криза, і клубам теж доводиться економити, в тому числі і на виконавцях. Ви тільки відсудили фінал чотирьох Євроліг, помітили, що рівень турніру і грандів знизився?
- Я б сказав, що більш вирівнявся, ніж знизився. Сезон пройшов у напруженій боротьбі на груповому етапі, ще більш напруженим – в топ-16. У плей-офф всі вісім команд були гідні одна одної, і могла перемогти будь-яка.
- Різниця між нашим чемпіонатом і єврокубками зараз просто разюча. Вам, судді, доводитися перебудовуватися?
- Звичайно. Як я вже говорив: чим слабший рівень, тим складніше судити. Оскільки технічна підготовка спортсменів нижча – звідси і браку більше.
- На честь закінчення сезону чимось потішили себе в Мадриді, де проходив фінал чотирьох Євроліг, придбали що-небудь на пам'ять?
- Традиційно беру іспанський хамон і пляшку хорошого вина. Ну, ще й кілька сувенірів з фіналу чотирьох.
- Чи влаштовує Євроліга якісь свята для суддів в кінці сезону?
- Зазвичай не влаштовує, і в цей раз нічого особливого не було. Зібралися у своєму суддівському колі і відзначили чудове закінчення сезону.
- Цього року два Євробаскети, чоловічий і жіночий. Чи будете обслуговувати якийсь із них?
- Так братиму участь в чоловічому Євробаскеті, який відбудеться на цей раз в чотирьох країнах. Де буду судити груповий етап, ще не знаю, але точно не в Ризі – там грає наша збірна. Я щиро бажаю їй добитися хорошого результату.
- Який із матчів фіналу чотирьох Євроліги був складнішим в суддівстві?
- Відзначу півфінальний поєдинок між "Олімпіакосом" і ЦСКА. Помітно відчувалася нервозність обох команд, адже на кону стояло потрапляння у фінал.
- Якраз під час цього матчу сталася делікатна ситуації з російським коментатором Володимиром Гомельським, який образив вас в прямому ефірі (Рижик зафіксував порушення правил москвичами, і той відреагував: "От же урод! Гриб, а не суддя!" – Авт.). Потім він вибачався, називаючи вас одним з найкращих арбітрів Європи... Які в принципі у вас стосунки?
- Я часто дивлюся ігри і передачі з Гомельським. Не приховую: його цікаво слухати. Хтось згоден з його думкою, хтось – ні. Після півфіналу мій телефон був багряного кольору від кількості дзвінків і повідомлень. Ніяких стосунків ні близьких, ні далеких у мене з ним немає. Я його взагалі вживу бачив кілька разів. Подивившись в інтернеті його образливі коментарі на мою адресу, я був в шоці. Тим більше, розуміючи, що це чула багатомільйонна аудиторія, і найголовніше – моя сім'я. Незважаючи на те, що він вибачився, його вибачень я не прийму і руки йому ніколи не подам.
- Ви стежите, що про вас пише преса і говорять коментатори? Взагалі, бувають конфлікти між суддями і коментаторами?
- Звісно, стежу. У моєму житті така ситуація сталася вперше. Звичайно, я розумію, що людина вболівала за свою команду, але всьому є межа! За своїми словами потрібно стежити і мати банальне виховання. Думаю, цими словами він принизив в першу чергу себе і своє знамените прізвище.
- Як вам судиться на матчах в Росії? Як приймають? Адже в Україні зараз все російське, в тому числі і судді в спорті, приймається в багнети.
- Я судив дуже багато ігор за участю російських команд, як у Росії, так і за її межами. Вболівальники в будь-якій країні, неважливо, в Росії чи в Україні, Литві чи Греції, підтримують свою команду і вихлюпують емоції на адресу суддів. Ніколи не пов'язував і не буду пов'язувати політику і спорт, в цьому і полягає професіоналізм. Рефері повинен чітко і чесно виконувати свою роботу.
- Ви – представник суддівської еліти в баскетболі. Який ваш секрет успіху?
- У мене вдома два телевізори, і на одному цілодобово йде баскетбол, причому будь-яикй. Я переглядаю і аналізую всі свої ігри і всі, я підкреслюю, всі ігри Євроліги. Щоденна робота над собою: вивчення правил, консультації та обговорення з колегами суперечливих і цікавих моментів у грі. Весь свій час я присвячую баскетболу, і я радий, що моя улюблена справа є моєю роботою.
- Багато хто, навіть дуже досвідчені гравці говорять, що вони все одно хвилюються кожен раз, коли виходять на майданчик. Ви – хвилюєтеся перед виходом?
- Якщо чесно, я не пам'ятаю, коли хвилювався востаннє. Напевно, це було перед грою Сербія – США торік. Все-таки судити фінальну гру світової першості випадає не часто.