Олександра Назарова і Максим Нікітін / Фото: Сергiй Ревера
Тим, хто вже втомився від спеки і скучив за прохолодою, на цьому тижні знайдеться порятунок у вигляді кутання в куртки і пледи – 14-15 серпня на київській льодовій арені на Шалетт пройдуть контрольні прокати української збірної з фігурного катання. Перші напрацювання планують показати і наші лідери, чемпіони Універсіади і призери юніорського чемпіонату світу в танцях на льоду, Олександра Назарова і Максим Нікітін. А напередодні ми відвідали Харків, подивилися на тренування і поговорили з нашими фігуристами.
- Під час тренування ви обговорювали якийсь тортик. В честь чого було свято?
Максим: У тренера Мар'яни Козлової був день народження, і так як Саша зараз вступає до магістратури, нам у той день довелося пропустити тренування, і ми не змогли її привітати. У неділю ось приносили тортик, але її не застали, і його з'їли малюки з нашої харківської групи.
- Як пройшли іспити?
Олександра: Складала англійську, а перед цим тренуванням – профпредмет. Дуже довго це все відбувалося – не встигла на друге тренування, але думаю, все пройшло добре. Поступаю на "зимові види спорту" в Харківську державну академію фізичної культури (Олександрі – 21, Максиму – 23, він готується до вступу в аспірантуру. – Авт.).
- Чому розлучилися зі Шпільбандом і повернулися сюди?
Максим: Ми з Ігорем в хороших відносинах, навіть після від'їзду зідзвонюємося – він дає поради. Довелося поїхати тільки через фінансовий аспект. Перебувати в США стало ще дорожче. А я так розумію, після Олімпіади-2018 всі кошти пущені на літні види спорту.
Олександра: Ми повернулися додому, щоб не втрачати часу, поки щось вирішується. Нам приїхав допомогти Фаб’ян, тренер, з яким ми працювали в США, щоб хоча б поставити програми. А далі подивимося. Кидати ми не будемо.
Максим: Звичайно, спонсори, фінансова підтримка – це те, чого ми потребуємо в першу чергу. Наприклад, ОФП в США – це в середньому $ 100 на годину. Також нам потрібна людина, яка займається хореографією – це ще плюс $ 100 за 45 хвилин.
Олександра: У спорті ми ще не всього досягли, не всі сили випробували. Тому хочемо дійти до того моменту, коли відчуємо, що вже не можемо далі – тоді все, дорогу молодому поколінню. А поки що хочеться самим.
Тренувальний процес. Бурза готує українців до сезону і планує піднімати спорт у Франції:
- Тут ви на невизначений час. Є припущення, куди хотіли б поїхати працювати, коли з'явиться можливість?
Максим: Квитків поки немає. Але ми ведемо переговори з федерацією і з Фаб’яном – думаємо, їхати за ним чи в інше місце. Є варіанти, які ми не хочемо поки розголошувати. Це поворот на 180 градусів в нашому житті. І для Фаб’ян, це теж важливий крок: зараз він працюватиме соло і збиратиме свою команду. Тут він до кінця серпня і потім відлітає до Франції.
- Як проходить міжсезоння? Бачу, одна програма вже готова, друга ще в процесі ...
Максим: Була невелика заковика: не могли знайти спосіб, ідею. Тільки зараз визначилися з довільною під Чапліна.
Олександра: Цю тему брали вже дуже багато фігуристів. Ми хочемо зробити з цього щось нове. Буде нарізка з трьох фільмів, не тільки з "Вогнів великого міста", яку ви чули на тренуванні. Перша частина малознана, ми знайшли музику, яку чомусь раніше ніхто не використовував, і більш популярні теми, щоб люди, які люблять Чарлі Чапліна, його впізнали. Чи буде знову театр в образах? Все поки в процесі, але так, ми не хочемо, щоб людям було нудно.
Максим: А з "Чикаго" остаточно визначилися ще в США, але поставити майже нічого не встигли. Чия ідея, вже не згадаємо. Точно скажу, що це був не я! Я тільки приймаю або відкидаю варіанти (посміхається). З пошуком музики у мене проблемки.
- Мотивує те, що зараз ви центр уваги тренера?
Максим: Ми навіть трохи відвикли від цього. У США у нас була система уроків, тобто з Фаб’яном був урок 45 хвилин, з Ігорем – годину. Або навпаки.
Олександра: Нинішня система нам рідніше: коли за тобою постійно дивиться око. Так набагато комфортніше.
Максим: Фаб’ян тут всього два тижні, а ми вже зробили величезну роботу. Буквально за три дні довели до пуття програми, принаймні до того рівня, щоб ми могли робити всі елементи, хай не з повноцінною хореографією.
З Сашею. Фаб’ян виховує почуття руху::
- Не всі розуміють, у чому колорит Харкова. У чому бачите його ви?
Максим: Нам простіше, це все-таки рідне місто. Колорит пояснити словами не можу. Але якщо у мене буде хороша можливість, я б тут із задоволенням жив в майбутньому.
Олександра: А я не думаю, що залишилася б тут жити. Але від цього моя любов до міста не зменшується. Чому не жила б? Навіть з українських міст мені більше подобаються Київ і Львів. Київ побільше, а Львів – через атмосферу. Для мене Харків малуватий, а я люблю гуляти, ходити пішки.
- Які ваші улюблені місця в Харкові?
Максим: Я живу в районі Нові Будинки. Там нічого цікавого і красивого, але все одно приємно, тому що я там провів все дитинство, пам'ятаю місця, де грався. Люблю парк Горького, в центрі міста – історичний музей. Поруч великий градусник. Це у всіх місце зустрічі – під градусником. Гарний Благовіщенський собор, коли дивишся на нього зверху, особливо ввечері. Люблю нічне місто – тоді підсвічування чудове. Візитна картка міста – "Дзеркальний струмок", фонтан в арці. За ним побудували дуже класний собор, там дуже красиво і всередині, і зовні, просто "вишенька на торті".
Олександра: А у мене – район Пушкінської. Тому що там маленькі милі вулички, все в квітах, з гарними вітринами. І набережна, звичайно. Де розташований мій будинок, і я звикла там гуляти, бігати вранці, ввечері просто там бути, особливо влітку. Це, напевно, найулюбленіше місце.
— Яка мета на цей сезон?
Олександра: Показати прогрес, різницю між нашими минулими і новими програмами і якістю катання. Хочемо довести, що ми більше не діти, навіть якщо постановки будуть штучні, з дитячими емоціями.
Максим: Що мені не подобається в нинішньому фігурному катанні – це те, що люди рік за роком роблять одне і те ж в одному і тому ж стилі. Ми все ж намагаємося бути різними, і хочеться це показати. А також те, що рішення, які ми прийняли в цьому році, були правильними.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Під час тренування ви обговорювали якийсь тортик. В честь чого було свято?
Максим: У тренера Мар'яни Козлової був день народження, і так як Саша зараз вступає до магістратури, нам у той день довелося пропустити тренування, і ми не змогли її привітати. У неділю ось приносили тортик, але її не застали, і його з'їли малюки з нашої харківської групи.
- Як пройшли іспити?
Олександра: Складала англійську, а перед цим тренуванням – профпредмет. Дуже довго це все відбувалося – не встигла на друге тренування, але думаю, все пройшло добре. Поступаю на "зимові види спорту" в Харківську державну академію фізичної культури (Олександрі – 21, Максиму – 23, він готується до вступу в аспірантуру. – Авт.).
- Чому розлучилися зі Шпільбандом і повернулися сюди?
Максим: Ми з Ігорем в хороших відносинах, навіть після від'їзду зідзвонюємося – він дає поради. Довелося поїхати тільки через фінансовий аспект. Перебувати в США стало ще дорожче. А я так розумію, після Олімпіади-2018 всі кошти пущені на літні види спорту.
Олександра: Ми повернулися додому, щоб не втрачати часу, поки щось вирішується. Нам приїхав допомогти Фаб’ян, тренер, з яким ми працювали в США, щоб хоча б поставити програми. А далі подивимося. Кидати ми не будемо.
Максим: Звичайно, спонсори, фінансова підтримка – це те, чого ми потребуємо в першу чергу. Наприклад, ОФП в США – це в середньому $ 100 на годину. Також нам потрібна людина, яка займається хореографією – це ще плюс $ 100 за 45 хвилин.
Олександра: У спорті ми ще не все домоглися, не всі сили випробували. Тому хочемо дійти до того моменту, коли відчуємо, що вже не можемо далі – тоді все, дорогу молодому поколінню. А поки що хочеться самим.