Нікі Лауда: 55 секунд при 800 градусах без кисню
5-ТЕ МІСЦЕ. САЛЬВАДОР КАБАНЬЯС. ДОТИК БОГА
Один з кращих футболістів Парагваю Сальвадор Кабаньяс витягнув свою збірну на чемпіонат світу-2010, але поїхати сам не зміг. 25 січня 2010-го о 5:00 ранку в одному з барів Мехіко на спортсмена напав відомий місцевий бандит Хосе Бальдерас. Постріл пролунав у туалеті. За словами дружини Кабаньяса, бійка сталася через злодійство.
Футболіста з вогнепальним пораненням в голову відразу ж доставили в реанімацію. Шанси на виживання були мізерними. Після семигодинної операції кулю, що знаходилася в задній частині мозку, все ж вирішили не діставати, щоб не погіршувати ситуацію. За словами постраждалого, після пострілу він зустрівся з богом, який вилікував його дотиком до чола. Парагваєць відновився вже до літа, а через два роки навіть повернувся у футбол. І зараз, у свої 35, незважаючи на залишки кулі в голові, продовжує граєтесь в змаганнях нижчих ліг.
"Я все прощаю цій людині, – говорить сам Кабаньяс. – Ніхто зі збірної і клубу мене так і не відвідав". Крім того, Сальвадор розлучився з дружиною, яка тринькала його гроші, поки той перебував у лікарні. Подейкують, спустила $12 млн.
4-ТЕ МІСЦЕ. КЛІНТ МАЛАРЧУК: ТРИЧІ ОБМАНЮВАВ СМЕРТЬ
Смерть, напевно, забула про канадця українського походження Клінта Маларчука. Все почалося 22 березня 1989-го, коли "Баффало Сейбрс" голкіпера приймав "Сент-Луїс Блюз". Під час сутички Круппа і Таттла останній, лежачи на льоду, піднятою ногою пройшовся лезом по горлу Клінта Маларчука нижче воротарської маски, розрізавши яремну вену. Кров хлинула перед воротарем, а він сам впав на лід. У глядачів були непритомність і серцеві напади, а хокеїстів нудило. При допомоги лікаря Клінт зник у підтрибунному приміщенні. "У мене було дві думки: я вмираю і хочу померти гідно", – зізнавався він. Воротареві наклали понад 300 швів, а втратив він 1,5 л крові... Клінта Маларчука виписали з лікарні через два дні, і він відразу ж кинувся на лід. Але результати кіпера падали, а депресія наступала, через що з'явилося пристрасть до алкоголю і заспокійливого. У 1992-му, сидячи на лікарняному, Клінт наївся таблеток від застуди та заспокійливого, запив 5 літрами пива і загримів до реанімації з клінічною смертю. Відкачали. А в 2008-му він зважився на суїцид, вистріливши на полюванні собі в підборіддя. Обійшлося. Зараз 54-річний везунчик живе з сім'єю в Неваді і розводить страусів.
3-ТЄ МІСЦЕ. КАРЛ БЕР І РІЧАРД УЇЛЬЯМС, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ "ТИТАНІК"
У ту злощасну ніч з 14 на 15 квітня 1912 року на борту "Титаніка" були і тенісисти. Фіналіст Кубка Девіса-1907 і US Open-1906, Карл Бер, повертався додому з Франції, де залагоджував свої весільні справи. А Річард Уїльямс їхав з рідної Женеви в США, щоб поліпшити тенісні навички. До посадки на лайнер в Шербурі (Франція) тенісисти знайомі не були.
Під час катастрофи корабля обидва врятувалися: Беру вистачило місця в шлюпці, а Вільямс стрибнув з палуби у воду і дістався до човна, але та була напівзатопленою. Більше трьох годин, до прибуття рятувальників, він пробув у крижаній воді. Лікарі навіть хотіли йому ампутувати до колін ноги. "Вони мені ще знадобляться", – сказав Річард і був правий. Правда, без втрат не обійшлося: на "Титаніку" загинув його батько.
Ну а тенісна кар'єра після "Титаніка" пішла тільки вгору. Вільямс в тому ж році виграв "золото" Олімпіади і US Open, але в міксті, а потім ще безліч трофеїв, пішовши з тенісу в 44 роки.
Бер був не так успішний, хоча викликався в збірну. З Вільямсом вони стали друзями і навіть грали один проти одного. А ось про "Титанік" майже не згадували, страждаючи комплексом провини уцілілих чоловіків.
2-ГЕ МІСЦЕ. НІКІ ЛАУДА: 55 СЕКУНД ПРИ 800 ГРАДУСАХ БЕЗ КИСНЮ
Триразовий чемпіон Формули-1 австрієць Нікі Лауда пережив друге народження 1 серпня 1976 року. На ГП Німеччини він приїхав лідером сезону. Здавалося, титул у нього в кишені, але на другому колі гонки машина Лауди зірвалася з траси, вдарилася в огорожу, загорілася і вилетіла назад на полотно, де в неї врізався Брет Ланджер. Лауда виявився затиснутим між уламками. Гонщика довго намагалися дістати його з палаючої машини. "Я б не вижив, якби не Мерцаріо, – розповідав Лауда. – Він був єдиним, хто кинувся у вогонь, розстебнув ремені безпеки і витягнув мене. Решта бігали, як божевільні. Протягом 55 секунд я сидів в кокпіті при температурі 800 °С без кисню. У маршалів не було вогнетривкого одягу. Ще кілька секунд – і я б загинув". Лауда отримав великі опіки голови і надихався токсичними продуктами горіння. У лікарні Ніки впав у кому; лікарі сумнівалися, що він виживе. Але Лауда вижив і повернувся в гонки всього 6 тижнів потому. Після аварії у Нікі залишилося безліч шрамів, але він зробив одну пластику, щоб відновити повіки. Навіть жартував, що після втрати половини вуха йому стало легше користуватися телефоном.
1-ШЕ МІСЦЕ. БОББІ ЧАРЛЬТОН: ВИКИНУЛО ІЗ ЛІТАКА З КРІСЛОМ
Футбольний світ міг втратити володаря "Золотого м'яча – 1966" сера Боббі Чарльтона 6 лютого 1958-го, коли в авіакатастрофі розбився зухвалий "МЮ" Метта Басбі. "Малюки Басбі" летіли додому з Белграда після Кубка чемпіонів, робили подзаправкі в Мюнхені, де негода. Пілоти зробили дві спроби зльоту, після чого команда покинула борт. До третьої спробі почався снігопад, на кінці смуги скупчилася снігова каша. Через неї літак втратив швидкість, не зміг злетіти, пробив паркан і врізався крилом в будинок. 21 людина померла на місці, пізніше ще двоє. З них 8 гравців, у тому числі Тейлор і Пегг, з якими 20-річний Боббі і Вайоллет перед зльотом помінялися місцями. Чарльтона разом з сидінням викинуло з літака. Коли голкіпер "Юнайтед" Гаррі Грегг виявив його, то подумав, що він мертвий, але відтягнув подалі від літака, побоюючись вибуху. "Всюди розкидані бездиханні тіла, серед яких я не дізнався навіть близьких друзів, – згадував Чарльтон. – Я був контужений, голова в ранах, в лікарні ніс всяку маячню". 14 лютого Боббі повернувся додому. Думав зав'язати з футболом, але не зміг, ставши центрфорвардом замість Тейлора.