Катерина Бондаренко / Фото: Сергiй Ревера
- Катя, повернувшись в тур два роки тому після декрету, ви могли повірити, що знову так близько доберетеся до топ-50?
- Я б навіть не намагалася повернутися, якщо б у мене не було такої мети. Звичайно, я поверталася і заради задоволення, але ж ти отримуєш набагато більше задоволення, коли виграєш.
- Наскільки важко було знову почати грати?
- Морально дуже важко. Не знала, як добре я була готова, потрібно було знову звикати до ігрової обстановки. Встигла відвикнути від такої метушні навколо.
- А гра якось змінилася?
- Фізично сильнішою стала. І я тепер більш відповідально ставлюся до тренувань.
- Чому ви вибрали в якості тренера свого чоловіка, який займається бізнесом і завжди був просто фанатом тенісу?
- Він не тренер (усміхається). Більше мотивує мене і допомагає як психолог. Моїм тренером іноді працює сестра Олена, а взагалі я сама себе треную і ніяких інших фахівців не шукаю.
- Альона почала працювати тренером в Брукліні. Ви туди часто навідуєтесь?
- Ось взимку була, а потім Альона прилітала до мене на турнір в Майамі.
- Вона вже постійно живе в Штатах?
- Поки невідомо. Живе зараз на дві країни.
- Ваш чоловік весь час поруч з вами. Не набридали одне одному?
- Звичайно, ми сваримося. Я ж завжди на нервах, а він не завжди це витримує. Але все одно мені подобається бути з ним постійно. Це краще, ніж якби він сидів удома, а я їздила по світу.
- Ваша трирічна дочка Карина завжди подорожує з вами. Вона розуміє, хто її мама і що відбувається на корті?
- Цього я не знаю, але в лютому ми зі збірною були на ФедКапе в Ізраїлі, і вона тепер бігає і кричить: "Україна, вперед!".
- Вона часто присутня на матчах. Як ви за неї доглядаєте?
- Чоловік намагається з нею бути біля корту, щоб я бачила її постійно. Якщо Карина починає вередувати, він іде. Взагалі на корті намагаємося її розважати – то смачненького даємо, то гру в телефоні покажемо. Цілий матч вона зазвичай не сидить. Ми беремо когось із родичів з собою, щоб вони пригледіли за Кариною в готелі, коли їй потрібно поспати. Няню не шукаємо, нам приємніше з ріднею подорожувати. У літаках вона теж завжди спокійна. Їй краще з мамою і татом політати, ніж з кимось вдома залишитися.
- Пробує грати в теніс?
- Буває. Коли дивиться, що я граю, бере мою ракетку і намагається бити по м'ячу. Їй більше подобається тримати мою, велику. Дитяча у неї теж є, але це нецікаво.
- Так Карина продовжить вашу тенісну традицію?
- Навчити я її навчу, а далі подивимося.
- Як поживають дві ваші собаки? Ви з ними теж раніше подорожували.
- Собаки все ще є. Вони живуть з батьками чоловіка. Ми не можемо їх забрати, поки так багато їздимо. Заберемо, коли закінчу кар'єру.
- І коли плануєте?
- Пару років ще пограю (Каті – 29 років. – Авт.). Якщо продовжу виступати на хорошому рівні, то, може, і довше.
- У березні ви грали проти Серени Вільямс, яку завжди називали улюбленою тенісисткою. Наскільки було принципово тоді обіграти Лесю Цуренко, щоб вийти на Серену?
- Я ніколи не дивлюся сітку турніру заздалегідь. Коли я грала з Лесею, то не знала, що наступна буде Серена. Незважаючи на свої 34 роки, вона стала ще потужнішою. Я завжди за неї вболіваю. Дуже засмутилася, коли в неї не вийшло зібрати "Шолом" в минулому році.
- Як себе мотивували, виходячи на корт проти першої "ракетки" світу?
- Мені втрачати нічого. Це ж Серена перша в світі, нехай вона і нервує (сміється). Я, звичайно, тоді не все змогла зробити в матчі. Тільки в другому сеті вдалося відчути гру. З нею складно грати і фізично, і психологічно. Вона може сильно вдарити і розкласти тебе. Здається, що шансів виграти немає.
- Той матч проти Цуренко тривав майже три години. Ви обидві були вичавлені як лимони...
- З Лесею ми кілька днів після цього не стикалися (посміхається). Але у нас вже все нормально!
- На вашій формі намальований логотип з буквою "У". Ваш власний бренд?
- Це SB – Sofibella. У цьому одязі грають ще Оля Савчук, Моніка Нікулеску, Мартіна Санчес.
- На якому місці в рейтингу хочете закінчити сезон?
- У топ-50.