Перший крутий африканець в Україні Джуліус Агахова. Фото С. Ваганов
На проводжуваному в Екваторіальній Гвінеї Кубку Африки вступили в боротьбу фаворити. Але якщо Алжир впорався зі збірною ПАР (3:1), то напханий зірками Кот-д'Івуар вчора ввечері ледь відскочив від поразки у грі з Гвінеєю (1:1), зумівши-таки відігратися після видалення свого лідера – Жервіньо. Таким чином Слони нації – таке прізвисько носить гвінейська збірна – опустила з небес на землю просто Слонів, як називають івуарійців.
Поки вирують пристрасті на екваторі, "Сегодня" з'ясувала, як склалася доля знакових африканців, які виступали в чемпіонаті України.
ПЕРШОПРОХОДЕЦЬ. Африканцем №1 в нашому футболі був земляк Дьемерсі Мбокані – конголезець (правда, в ту пору ДР Конго називалася ще Заіром) Жан-Рене Мафумба. Дивовижного футболіста (навіть ім'я у всіх документах йому замінювало важковимовлюване прізвисько "Мфіло"), та ще й нападника, представив на суд публіки в сезоні-1995/96 дебютант вищої ліги київський ЦСКА-"Борисфен". До слова, "армійців" в ту пору очолював нинішній наставник національної збірної України Михайло Фоменко, який уже мав певний досвід роботи з африканцями – в 1994-му починав з командою Гвінеї відбірковий турнір до КАН-1996. Але в наших широтах людина з екватора затрималася ненадовго – провів лише дві гри чемпіонату, обидва рази виходячи на заміну замість Андрія Гусіна. Потім упросив свого агента підшукати йому хоч що-небудь веселіше. "Що-небудь" знайшлося лише в німецькій оберлізі-"Нордост", п'ятій за силою лізі Німеччини, у вигляді скромного клубу "Пархим-92", який заплатив за гравця цілих... $ 15 000. Через пару років йому на зміну прийшов ще скромніший "Шенберг-95". Мафумба особливо не відзначався, але посвідку на проживання в Німеччині отримав. Зараз проживає в одному з невеликих містечок Західної Померанії, тренуючи місцеву дитячу команду. Нещодавно похвалився фотографією з самим ван Даммом.
АГА-ГОЛ. Перший гучний трансфер африканського футболіста в Україні відбувся наприкінці 2000 року, коли "Шахтар" купив в туніському "Есперансі" нігерійського нападника Джуліуса Агахову, який вважався чи не найбільш талановитим форвардом Чорного континенту. На 18-річного хлопця претендували "Мілан" і лондонський "Арсенал", але пропозиція "гірників" виявилася найбільш щедрою (за неофіційними даними, сума трансферу склала $ 3,3 млн, що стало на той момент рекордом для всього пострадянського простору). У Донецьку Джуліус взяв з місця в кар'єр, взявшись штампувати голи (всього в оранжево-чорній футболці він забив 54 м'ячі) і ставши лідером команди. "Помаранчево-чорна" торсида його обожнювала, в тому числі і за манеру святкувати голи виконанням сальто-кульбітів. Але потім почалися "пробуксовки", хоча свою лепту, і чималу, в успіхи "Шахтаря" Агахова продовжував вносити. Досить згадати, що саме його гол у виїзному матчі Кубка УЄФА з "Шальке" в лютому 2005-го дозволив "гірникам" вперше в історії подолати першу весняну стадію єврокубків, а в травні 2006-го точний удар нігерійця приніс команді Луческу перемогу в "золотому" матчі ЧУ проти "Динамо". Після були не дуже вдалі вояжі в "Віган" і "Кайсеріспор", і повернення до Донецька в 2009-му вже в якості вільного агента. Завершував же свою кар'єру Джуліус, граючи в оренді за "Севастополь". Зараз, як ми дізналися, Агахова живе в Лондоні, володіє магазином одягу, який придбав на зароблені в спорті гроші. Свою футбольну екіпіровку нігерієць змінив на рожеві штани й інше гламурне вбрання.
ІСМА. Маленький, верткий, забивний гвінеєць Ісмаель Бангура перейшов у "Динамо" з французького "Ле Мана" в 2007 році за €5 млн, як подейкували, за протекцією Жерара Ульє, який повинен був стати, але не став головним тренером київського клубу. Африканець відразу почав виділятися серед динамівців. Насамперед феноменальним гольовим чуттям і умінням забивати ключові голи. За два сезони тільки матчах ЧУ гвінеєць відзначився 28 разів. Однак партнери на поле його частенько ігнорували, та й взагалі обстановка усередині команди його гнітила. Можливо саме тому влітку 2009 року Ісмаеля відпустили в "Ренн" за €11 млн (одна з найуспішніших трансферних операцій менеджменту "Динамо"), а через сезон він опинився в клубі "Аль-Наср" з ОАЕ. Араби уклали з ним 4-річну угоду, але вже в грудні 2011-го Бангура замовольно покинув "Аль-Наср", підписавши контракт з "Нантом". За що Палата по вирішенню суперечок ФІФА наклала на гвінейця штраф майже в € 5 млн і 4-місячну дискваліфікацію. "Канарки" також були визнані винними, на два трансферних вікна втративши можливість дозаявляти нових футболістів. Проте роман Бангури з "Нантом" триває досі. На знак прояву "любові" до клубу Ісмаель навіть один час фарбував волосся в жовтий колір – клубний колор "Нанта".