Сергій Стаховський. Фото AFP
Своїми очікуваннями перед стартом Євро-2016 поділився один з кращих тенісистів України Сергій Стаховський. Будучи великим шанувальником футболу, він періодично ганяє м'яч проти Рафаеля Надаля і виходить на корт в парі з Сергієм Ребровим.
- Пріоритет – природно, збірна України. За нею я завжди стежу з особливою увагою, переживаю, вболіваю. Дуже хотілося б побувати на одному з матчів команди. Шансів, якщо чесно, мало: у мене в цей період запланований дуже щільний графік виступів на турнірах в Німеччині та Англії. Але не виключаю, що утворюється вікно – і тоді неодмінно постараюся вирватися до Франції. На перший поєдинок збірної точно не потраплю, а ось на другий або третій – може бути.
- Як уболівальник зі стажем скажіть, який матч синьо-жовтих викликає у вас найяскравіші спогади?
- Домашній проти Північної Ірландії в кваліфікації ЧС-1998. Я тоді був ще хлопчиськом і вперше потрапив на заповнений майже під зав'язку "Олімпійський". Неймовірні враження! Особливо з урахуванням того, що зі мною трапився курйоз. Коли наші забили гол, який виявився в результаті переможним, я від захвату застрибав, але, отримавши поштовх в спину, полетів на кілька рядів нижче. На щастя, там мене все-таки зловили, так що обійшлося без травм.
А буквально днями я переглядав серію пенальті в матчі 1/8 фіналу ЧС-2006, коли Україна пройшла Швейцарію. Теж емоції дуже сильні. Олександр Шовковський був просто чудовий. А Артем Мілевський вразив своєю "панянкою". Щоб так бити 11-метровий у такому важливому матчі, потрібно бути або повністю безбашенною, або неймовірно впевненою в собі людиною.
- Футбол ви тільки дивіться або самі теж виходите на поле?
- Коли з'їжджаємося з партнерами в розташування тенісної збірної на матчі Кубка Девіса, граємо в футбол практично кожен день. У нас він замінює розминку. Тільки, звичайно, намагаємося діяти м'якше – в стики ніхто не йде, щоб не отримати ненароком травму.
Трапляється поганяти м'яч і під час турнірів АТР. Наприклад, в Індіан-Уеллсі футбольні міжусобойчики вже увійшли в традицію. Там поруч з кортами є відмінний майданчик з воротами, а серед тенісистів дуже багато любителів футболу, включаючи лідерів туру. Новак Джокович, Енді Маррей, Рафаель Надаль... Та практично всі. Тільки з Роджером Федерером у футбол грати не доводилося.
Номер один у футболі серед тенісистів – це, мабуть, Надаль: технічний, пластичний, у нього дуже складно відібрати м'яч. Мені навіть здається, що Рафа цілком міг би стати професійним футболістом. Є у нього до ігрових видів спорту схильність. Втім, не дивно: у нього ж дядько свого часу досить довго і успішно грав за "Барселону".
- Багато футболістів небайдужі до тенісу. Грають в тенісбол, а є і такі, хто непогано c ракеткою управляється...
- Точно знаю, що в київському "Динамо" вистачає великих шанувальників тенісу. У їх числі – головний тренер команди Сергій Ребров. До речі, коли я в Києві, ми разом з ним виходимо на корт – в парі. Для любителя він грає на дуже хорошому рівні. Різкий, хитрий, відмінно рухається. Іноді дістає такі м'ячі, що залишається тільки дивуватися. Словом, небезпечний суперник.
- Значить, у вас є можливість обговорювати футбол з професіоналами. Кого ви бачите головним фаворитом ЄВРО-2016?
- Хоча в фіналах єврокубків цієї весни знову грали три іспанські клуби, назву збірну Німеччини. Вона добре і, що важливо, дуже рівно укомплектована, хоча Марко Ройса, напевно, німцям буде не вистачати. Головне полягає в тому, що у німецької машини, як правило, все технологічно вивірене: і підготовка, і склад, і ігрові взаємодії. Вражають і результати цієї збірної на останніх великих турнірах. Починаючи з 2006 року вона незмінно або чемпіон, або медаліст першостей світу та Європи. Приголомшлива стабільність!
- Саме Німеччина стане першим суперником України на ЄВРО-2016. Як вважаєте, у підопічних Михайла Фоменка є шанси на позитивний результат в цьому матчі?
- Ну а чому ні?! На такому рівні шанси сторін в будь-якому матчі спочатку 50 на 50. Ще невідомо, як в цей день піде гра у суперника, нехай навіть він вважається завідомо сильнішим. Нашій команді, вважаю, по силам зачепитися за очки. Мені здається, рахунок 0:0 або 1:1 в матчі Німеччина – Україна цілком реальний. І такий результат можна було б вважати позитивним для нас.
Ну і потім зустріч з діючими чемпіонами світу – це ж так цікаво! Для самих футболістів в першу чергу. Це як для мене вийти на корт проти Джоковича або Федерера. Саме в таких матчах можна реально перевірити свої сили і можливості, показати найкраще з того, на що ти здатний. У футболі, звичайно, трохи по-іншому. Тут у кожного гравця ще по десять партнерів, які можуть допомогти один одному. Але принцип той же.
- Якісь рецепти, що допомагають протистояти найкращим тенісистам світу, можуть стати в нагоді збірній України в грі з німцями?
- У матчах проти топових гравців потрібно діяти на межі ризику і боротися за кожен м'яч до кінця. У тенісі так: поки ти не виграв останній розіграш, ти не виграв матч. Так і у футболі – гра йде до фінального свистка, і на полі може статися все що завгодно. Так саме елементарне: скажімо, хтось із суперників в кінцівці втратить м'яч біля своїх воріт...
Загалом, в будь-якій ситуації, яким би сильним не здавався суперник, слід шукати свій шанс і не здаватися. Навіть якщо здається, що для тебе все складається безнадійно. Ніколи не забуду фінал Ліги чемпіонів 2005 року, коли "Ліверпуль" зумів відіграти у "Мілана" три м'ячі.
- Який матч, на вашу думку, стане ключовим для України в групі – з північноірландцями або з поляками?
- Думаю, з поляками. Буде непросто. У 2013 році, вже за Михайла Фоменка, ми їх двічі обіграли. Але зараз збірна Польщі здається більш потужною і збалансованою командою. Особливо, коли в хорошій формі Роберт Левандовські, один з кращих нападаючих в світі на сьогоднішній день.
- Євген Хачеріді в 2013-му двічі вибивав його з гри. Чи впорається і зараз?
- Дуже на це надіюсь. Тим більше що за минулі три роки Женя додав у майстерності. І що важливо – навчився контролювати емоції. Коли під час недавнього матчу "Шахтаря" і "Динамо" між хлопцями сталася сутичка, мене дуже порадувала одна річ – в ній і близько не було Хачеріді! Я з ним знайомий і добре знаю його темперамент. У такий момент він зумів стриматися! Це дорогого коштує.
- Хто ще може стати головним героєм у збірної України? І взагалі в чому головні її козирі?
- У нас є командний дух, це дуже багато значить. Крім того, зараз у збірній хороша "заміксовка" поколінь. Є досвідчені Анатолій Тимощук і Руслан Ротань, які грали ще на ЧС-2006, плюс В'ячеслав Шевчук. У самому соку лідери команди – Євген Коноплянка та Андрій Ярмоленко. З'явилися цікаві молоді гравці. У цього складу є і досвід, і необхідний запал, і свіжість. Якщо тренери знайдуть ідеальний баланс, наша збірна може багато чого досягти.
- На який результат очікуєте від неї у Франції?
- Для початку хотілося б вийти з групи. Ну а в плей-офф – як карта ляже. Не буду загадувати, але вірю, що Україна просунеться далеко. У нас прекрасна команда!