Фото з архіву М. Краєвської
Мало хто знає, але сьогодні – Всесвітній день футболу. Дивно святкувати його в грудні, коли в Україні, наприклад, вже закінчена осіння частина сезону, але в свій час так вирішила ООН. "Сегодня" скористалася формальним приводом, щоб поспілкуватися з одеськими любителями найпопулярнішої гри у світі.
У Всесвітньому клубі одеситів розповідають, що найвідомішим вболівальником був Ісаак Гроссман. У 1930-х роках він отримав прізвисько Король уболівальників і мав іменне місце на трибуні. За легендою, Гроссман пропустив всього один матч під час відкриття "Стадіону біля моря". Напередодні його забрали в НКВС, де одеситу довелося дати розписку із зобов'язанням не йти на гру, щоб не відволікати людей від промов високопосадовців... Король уболівальників користувався повагою навіть серед самих футболістів. У 1967 році зірки "Чорноморця" вручили йому м'яч зі своїми автографами і написом: "Найстарішому любителю одеського футболу в день 75-річчя". Зараз цей м'яч зберігається у Всесвітньому клубі одеситів.
Серед сучасних фанів "Чорноморця" найвідоміший – доктор біологічних наук Борис Галкін. Він теж має іменне місце, а в дитинстві частенько спостерігав за подіями на полі з високого дерева. "Дід прищепив любов до футболу моєму батькові, а батько – мені. Я вперше потрапив на стадіон у дев'ять років. Квитки купував на Дерибасівській, в театральній касі у тьоті Соні. По дорозі на стадіон стояла будка, в якій колоритний Натан продавав пиво і газовану воду. У дорослих уболівальників був ритуал: купити горілку і пиво у Натана, зробити з цього "йорж" і йти на гру", – згадує Борис.
"УТРИМАЄ ПОЗИЦІЇ". Повноцінний рух футбольних уболівальників з'явилося в Південній Пальмірі в 1970-ті роки. "Тоді хлопчаки хвалилися близьким сусідством з іменитими футболістами. Наприклад, я жив недалеко від будинку Віталія Шевченка. До нього часто ходив у гості нині покійний вже Ігор Соколовський, чим приводив у захват усіх місцевих хлопців", – згадує вболівальник з тридцятирічному стажем Олександр Старовойтов. За його словами, самим незабутнім спогадом уболівальників стала гра, в якій "моряки" завоювали "бронзу" чемпіонату СРСР 1974 року. Після матчу вболівальники запалили газети і таким вогненним кільцем на трибунах привітали команду – сучасних фаєрів тоді не було.
Зараз одеський "Чорноморець" у чемпіонаті України посідає третє місце, але з кінця, і відчуває серйозні фінансові труднощі. Але вболівальники вірять у відродження улюбленого клубу. "Є всі шанси, що в 2016-му вони не тільки утримають позиції, але й піднімуться вище", – сподівається Старовойтов.
БАЙК І КАБРІОЛЕТ. Одеські вболівальники обожнюють труїти байку, як на стадіоні "Чорноморець", на вимогу Лобановського, нібито спалили мотоцикл Кахи Каладзе. "Футболіст приїхав на ньому на тренування і залишив свого двоколісного друга біля входу на стадіон, – розповідає вболівальник і радіоведучий Роман Рабинович. – "Залізного коня" побачив Валерій Лобановський. Дізнавшись в охорони, чий мотоцикл, він зажадав спалити байк, а сам відправився на тренування. Після розминки Лобановський повернувся до входу і виявив мотоцикл цілим і неушкодженим на колишньому місці. Це так обурило тренера, що він зажадав не тільки знищити машину, але і звільнити охоронця, який не виконав вимогу. Коли ж мотоцикл підпалили, на місце події прибіг Каладзе. Він навіть розплакався при вигляді пожежі, але Лобановський йому строго заявив, що життя футболіста коштує дорожче мотоцикла. Більше Каха на байку не їздив".
Інша історія присвячена недавнім тренеру одеситів Роману Григорчуку, який змусив футболіста Івана Бобко продати свою машину. "Це був новий кабріолет з відкидним верхом. Роман Йосипович вирішив, що через поїздки в такій машині гравця продуло і він застудив собі вуха – Бобко через застуду тоді пропустив матч. Після серйозної догани футболіст продав кабріолет", – розповів Рабінович.
До речі, футбол хоч і вважається чоловічим видом спорту і хобі, серед його шанувальниць є і дівчата. Саме в Одесі в 2008 році утворилася група "Герлз ультрас". "Своєю появою ми глибоко шокували хлопців з ультрас", – зізналася нам "Мадам Одеса – 2015" і вболівальниця "моряків" Марія Краєвська.
ЗУСТРІЧІ НА СОБОРЦІ. Традиційним місцем зустрічі одеських уболівальників завжди була Соборна площа, де вони збиралися в будь-який день тижня. "За радянських часів ми майже нічого не знали про те, що відбувається в іноземних клубах. І тільки на Соборки можна було дізнатися щось про команди Англії, Італії і навіть Бразилії. І, коли всі новини мовчали, саме тут Одеса дізналася, що в авіакатастрофі розбилася узбецька команда "Пахтакор", – згадує вболівальник Владислав Руденко.
Банери. Великі і барвисті плакати малюють самі фанати. Для розпису гігантського полотна їм достатньо двох днів – все залежить від складності роботи. Нерідко над ним трудяться фанати-художники
Ультрас. Проносять на стадіон заборонені фаєри і петарди, за що клубам виписують штрафи. А кілька десятків років тому вболівальники святкували перемоги, підпалюючи газети.
З ранніх років. В Одесі ходять на стадіон "Чорноморця", щоб підтримати "моряків" цілими поколіннями. Бувалі вболівальники розповідають хлопчакам історії про знаменитих футболістів і завжди вірять у перемогу клубу.
Виїзди з командою. Вболівальники відправляються за своєю командою в інші міста України і навіть країни. Там вони влаштовують ходи в смугастих футболках, з барабанами і кричалками: "Ми з Одеси і пишаємося цим!"