Фото Е. Павлова
Відразу три гранда в одному місті, як це трапилося в Стамбулі, накладають свій відбиток. Адже між собою фанати клубів гризуться по-страшному, і в будь-якому міжнародному матчі за участю столичної, але не його команди, стають на бік противника. Ми це добре відчули на ринку солодощів.
Дізнавшись, що ми з України, продавець тут же уточнив: "Динамо" Київ клас?" І підняв угору вказівний палець. Щоб завчасно себе не видавати – хто знає, за кого він вболіває і що може "викинути", все-таки турки дуже агресивні фани, ми похитали головою, мовляв, ні, ми прості туристи. І несподівано для нас продавець сильно засмутився. Виявилося, що він вболіває за "Фенербахче" і щиро бажає українцям перемоги. Тут нам довелося зізнатися, що ми приїхали якраз на футбол. Хлопець згадав, що нинішній тренер "Динамо" не так давно виступав за "Канарок" і зробив нам пристойну знижку при купівлі рахат-лукуму – особливо радив брати гранатовий з фісташками.
Згодом я ще пару разів опинялася в ситуації, коли прихильники іншого клубу щиро бажали перемоги киянам і намагалися зробити щось приємне. Показати дорогу, порадити смачне пиво. І при тому, що кожен робить вигляд, що розбирається у футболі, наприклад, офіціант, який напророчив перемогу киянам 2:1, навіть не знав, що в нападі у "Бешикташа" грає чемпіон Європи Куарежма. "Він що, повернувся?", – запитав він.
А до початку п'ятої в день матчу на площу Таксим, як мене запевнили, аналог нашого Хрещатика, паралельно з "чорно-білими" вболівальниками "Бешикташа" стали підтягуватися фани "Галатасарая". Найімовірніше, вони теж рухалися на стадіон, пішки від площі до арени не більше півгодини. Так при малій кількості своїх уболівальників у "Динамо" вималювалася турецька підтримка. До речі, на найбільш популярній торговій вулиці Стамбула, Істиклал Авеню, на якій бутік стоїть на бутіку, я помітила фан-шоп тільки "Галатасарая" – ані тобі "Бешикташа", ані "Фенербахче".
Українські вболівальники теж мали під'їхати, але точної кількості ніхто не називав. Очікувалося багато наших фанатів, які працюють в Туреччині. Очікувався навіть марш українських фанів від площі Хиксин до стадіону під наглядом поліції, щоб не постраждали від турецьких колег.
Цікаво, що в день матчу в місті пройшло чимало заходів – починаючи від національної виставки, де презентували регіони країни, до невеликої виставки незвичайних і раритетних авто, в яких навіть можна було посидіти. Найпопулярнішим, і не тільки у жінок, був рожевий кабріолет.
Сьогодні враження від Стамбула змащують будівельні ліси і загородження. Місто перетворилося на велике будівництво, то тут, то там щось будують і реставрують. А найкраще в місті живеться котам, яких підгодовують всі від мала до велика, і які не тільки не бояться людей, але і ганяють собак.