Оксана Чусовітіна планує виступити в Токіо. фото AFP
Вона зірвала овації більше, ніж будь-який чемпіон Олімпіади в Ріо-2016. Вдумайтеся тільки, в 41 рік гімнастка Оксана Чусовітіна виступала у фіналі олімпійських змагань. В опорному стрибку вона посіла сьоме місце, але зал божеволів, коли Оксана виходила на пост...
Чусовітіна почала виступати ще за СРСР, у складі Об'єднаної команди виграла Олімпіаду-1992. Після розпаду Союзу гімнастка представляла рідний Узбекистан, проте хвороба сина змусила її виїхати. Алішеру поставили страшний діагноз – лейкемія. На лікування потрібно було 120 тисяч доларів. Сім'я продала квартиру і дві машини і переїхала до Німеччини боротися за життя сина.
Німці врятували Алішера, а Оксана почала виступати за цю країну. І виграла в Пекіні-2008 олімпійське "срібло". Віддячивши Німеччині за допомогу синові, Оксана повернулася на батьківщину. І на свої сьомі Олімпійські ігри поїхала під прапором Узбекистану.
Оксана виходила з залу з телефоном в руках.
- Читала повідомлення від сина. Він першим привітав мене з виступом. Переживає, хвилюється за мене. Боїться, щоб я не отримала травму. З ним все добре. Живе в Німеччині, ходить там в школу, грає в баскетбол, – розповідає Чусовітіна.
- Чи вдається поєднувати спорт і сім'ю?
- Звісно, я тренуюся лише раз на день. Так що і на сім'ю часу більш ніж достатньо.
- Що найважче для вас в цьому віці?
- Найважче не тренування чи змагання, а виступати з ранку. Я так не люблю прокидатися вранці. Доводиться бадьорити себе кавою і шоколадом.
- Оксано, це ваша сьома Олімпіада. Звідки черпаєте мотивацію?
- А мені подобається моя робота. Я із задоволенням її роблю. Плюс мене завжди тепло приймають глядачі і цим мотивують на те, щоб ще раз виступити перед ними.
- Як змінилася гімнастика з Барселони-1992?
- Зараз гімнастика стала набагато складніша, а раніше вона була гарніше.
- Як вас сприймають суперниці в роздягальні? Адже сьогоднішня переможниця Симона Байлз (19 років – прим.) народилася вже після того, як ви стали олімпійською чемпіонкою?
- На рівних. Вони сприймають мене як суперницю, яка їм становить конкуренцію.
- Ви в 41 рік в такій ідеальній формі. На скільки вас вистачить?
- Ось сама не знаю. Хочу провести експеримент, до якого часу мене вистачить.
- На екрані показали відео ваших попередніх виступів. Чи означає це, що ви прощаєтеся зі спортом?
- Ні, це не було прощання. Побачимося в Токіо-2020. Сьогодні вранці прийняла таке рішення, ха-ха...