Руслан Ротань. Фото ФК "Дніпро"
Якщо не враховувати трьох років в Києві, всю свою кар'єру Руслан Ротань провів в рядах "Дніпра" і тому як ніхто інший розуміється на причинах зльоту команди в цьому сезоні. UEFA.com поговорив з 33-річним капітаном про сильні сторони клубу, фінал Ліги Європи і заслуги Мирона Маркевича.
- Чи могли б ви раніше припустити, що "Дніпро" забереться так далеко в Лізі Європи?
- Звичайно, ніхто подібного не очікував. Команда була налаштована, горіла бажанням, але спочатку подібне досягнення могло здатися чимось фантастичним. Однак потихеньку казка почала перетворюватися на дійсність. З кожною грою ми додавали, ставали впевненішими. І ось ми у фіналі єврокубка. Напевно, пізніше ми це усвідомимо. Поки ж нас просто переповнюють дуже приємні емоції.
- Мирон Маркевич – величина в українському футболі. У чому полягає його головний внесок у нинішній "Дніпро"?
- Цей внесок величезний. Прийнявши "Дніпро", він говорив, що у нас хороша, зіграна команда, однак їй потрібно додати в деяких компонентах. Він підкреслював, що ми повинні бути більш впевнені в собі, і мав рацію. Завдяки тренеру в цьому плані ми стали набагато сильнішими.
- По ходу турніру всьому "Дніпру" доводилося багато працювати в обороні. Подібний командний дух – головний фактор вашого успіху в цьому сезоні?
- Насамперед, я б акцентував увагу на чудовій атмосфері, що панує в команді. Ти завжди можеш сподіватися на свого партнера, на те, що він виручить і не підведе – це дуже важливо. На тренуваннях ми не валяємо дурня, віддаємося на всі сто, в побуті ми допомагаємо один одному, часом разом відпочиваємо. У нас команда – як кулак. І все це стало запорукою сьогоднішнього прориву.
- Як ви прокоментуєте той факт, що "Дніпро" сильно виступає в домашніх матчах, хоча Київ не є рідним для вас містом.
- Спочатку було дуже важко. Фактично ми грали при порожніх трибунах. На матч проти "Карабаху", наприклад, прийшло дві-три тисячі людей, підтримки практично не було. Звичайно, хотілося грати на очах своїх уболівальників, хотілося подарувати єврокубкові матчі Дніпропетровську. Але така вже ситуація в нашій країні, ми повинні приймати ці правила гри. Думаю, такий стан речей нас загартував, а глядачів на трибунах з кожною грою ставало все більше і більше. На півфіналі стадіон був практично заповнений – спасибі киянам, які прийшли підтримати "Дніпро".
- Голкіпер Денис Бойко прекрасно проявив себе в нинішньому сезоні. Що ви скажете про нього як про партнера?
- Денис – професіонал. Зараз його можна хвалити, співати дифірамби, проте він, насамперед, якісно виконав свою роботу. Він виручав команду, і з кожним його сейвом команда ставала впевненішою. І, природно, Денис зробив дуже багато для досягнення нашого сьогоднішнього результату.
Цим колективом ми граємо давно. Ми зіграні, добре один одного знаємо. Найважливіше, що з кожною грою росла наша психологічна впевненість. Завдяки цьому ми ставали сильнішими. Не стільки прогрес в ігровому плані, скільки саме цей фактор виявився вирішальним і допоміг нам дійти до фіналу.
- У вас попереду – матч із чинним переможцем турніру. Чи буде підхід до гри таким же, як і в попередніх раундах?
- Не будемо кривити душею, напевно, підхід буде чимось відрізнятися. Все-таки це фінал. Напруження буде дуже великим. Всі розуміють, що одним тільки матчем ми можемо обернути мрії в реальність. Так, мета поруч, але ми повинні бути холоднокровнішими і спробувати рухатися до цієї гри в звичайному режимі. Готуватися через матчі чемпіонату і кубка країни, але тримати Лігу Європи в розумі.
Напевно, не кожному в житті надається подібний шанс. Зрозуміло, що хтось вже встиг зіграти і за десять подібних фіналів, але для мене він – перший, і я дуже пишаюся.
- Що можете сказати про ігровий стиль "Севільї", і яким вийде фінал, на ваш погляд?
- "Севілья" – чинний володар трофея і фаворит нашої пари. Дуже хороша іспанська команда з хорошими виконавцями, яка любить атакувати і відповідає всім вимогам сучасного футболу. Я дивився матчі "Севільї" у Примері. Вона грала на рівних і з "Барселоною", і з "Реалом". Буде цікаво перевірити себе на тлі цього суперника.
- Будучи не тільки капітаном і найдосвідченішим гравцем "Дніпра", але й найважливішою фігурою в середній лінії, чи відчуваєте, що на вас лежить відповідальність за результат матчу у Варшаві?
- На поле виходять 11 осіб, і всі разом ми робимо одну роботу. Я повинен допомогти хлопцям, хлопці повинні допомогти мені. У нас всіх – єдина мета. Ступінь своєї відповідальності я усвідомлюю, і якщо чимось можу допомогти, зроблю це із задоволенням. Але повторюся: цілі домагається команда, а не окремі гравці – будь то капітан або хтось ще.
- У першій команді "Дніпра" ви дебютували більше півтора десятка років тому. Розкажіть, яким вам бачилося становлення клубу за минулий час?
- Я пам'ятаю ще стареньку базу. Всі розсипалося, були проблеми з харчуванням тощо. З тих пір клуб дуже виріс, вийшов на європейський рівень. Комфортна база, хороші поля – всі умови, тільки грай у футбол. Зараз по суті ми маємо все для досягнення високих результатів.
Я з 14 років в "Дніпрі". Частинка серця, навіть, напевно, все серце належить цьому клубу, і себе без "Дніпра" я не уявляю. Я дуже радий за клуб, який вже давно заслужив який-небудь трофей. На внутрішній арені ми всі ходимо навкруги, а зараз опинилися у фіналі престижного турніру. Дуже хочеться поповнити клубний музей настільки серйозним експонатом.
- Наскільки важливо для "Дніпра" мати гравців, подібних вам, що віддали команді багато років і розуміють, що означає носити футболку цього клубу?
- Це дійсно важливо. Не хочу себе звеличувати, але я був би радий бути прикладом для діточок з нашої академії, які хочуть грати в "Дніпрі". Думаю, наявність великої кількості своїх вихованців, які об'єднані однією метою, віддані клубу і здатні перетворити на свою віру молодь – це запорука успіху.