Володимир Чердак
Мабуть, складно знайти в сучасному українському хокеї більше неоднозначного нападника, ніж капітан "Динамо" і лідер рейтингу хокеїстів чемпіонату України серед форвардів Володимир Чердак. У свої 23 роки лідер атак харків'ян і кращий бомбардир поточного чемпіонату УХЛ побував і в ролі однієї з надій українського хокею, і в ролі розчарування, і в ролі гравця, на якому ставили хрест, і в ролі потенційного бомбардира "на роки".
В українському хокеї завжди зі скептицизмом ставилися до явних аутсайдерів національних змагань. Але історія все розставляє по своїх місцях, і зараз ми сміливо можемо констатувати той факт, що роль і значення таких команд, як "Вінницькі Гайдамаки" або "Ворони" в кадровому насиченні вітчизняного хокею досить велика.
Саме в складі сумської команди свій перший професійний сезон провів Володимир Чердак. Через брак власного льоду команда базувалася в Харкові, а її основу складали або юні вихованці харківської СДЮСШОР, або ветерани з різних причин не підійшли ХК "Харків".
При цьому тренерський штаб Євгена Гладченко використовував останніх виключно в якості наставників для молодої порослі. В команді, поступалася в більшості матчів з розгромним рахунками, свої перші шишки в великому хокеї набивали нинішні гравці національної збірної Іван Савченко, Руслан Ромащенко та Володимир Чердак. Цей список був би ширше, складися інакше доля у талановитих Віталія Бобовнікова, Станіслава Рябенького і Андрія Целогородцева.
Володимир Чердак на роль лідера команди не претендував, але і картину в "ворон" не псував. Було неозброєним оком видно, що у хлопця великий потенціал і йому потрібні серйозні виклики в кар'єрі.
Важкий легіонерський хліб
Такий виклик нападаючий отримав вже в наступному сезоні, переїхавши в Санкт-Петербург. У російському мегаполісі Володимир провів два роки. Час, проведений в Росії, приніс як перші успіхи, так і перші розчарування. Якщо в ігровому плані прогрес українця було видно неозброєним поглядом, то з продовженням кар'єри виникли питання, що мають мало спільного зі спортивною складовою.
Взагалі зарубіжна кар'єра не зовсім склалася у Володимира. Другий легіонерський досвід також приніс форварду розчарування. Після Санкт-Петербурга Чердак опинився в "Молодій Гвардії" – фарм-клубі "Донбасу" в МХЛ. Чердак діяв не дуже результативно, але своєю грою залишив в цілому позитивне враження.
Початок військових дій на сході України не міг не позначитися на долі команди. І влітку 2014 року Володимир поїхав в пошуках щастя до Мінська. Там нападаючому знову довелося випробувати на собі всі легіонерські тяготи. Український десант команди МХК "Юність" впевнено почав свої виступи в столиці Білорусі. Але дуже скоро керівництво клубу змінило свої пріоритети щодо легіонерів і дало чітко зрозуміти, що на українців Володимира Чердака, Михайла Шевчука і Юрія Петранговського в команді не розраховують.
До закриття трансферного ринку залишалися лічені дні, і шансів працевлаштуватися у хлопців було небагато. Тут якраз до речі був даний старт ХХІІІ чемпіонату України (через розпад низки команд чемпіонат стартував лише в лютому).
Чердака з Шевчуком запросив до себе амбітний ХК "Кременчук", який ставив перед собою завдання із завоювання золотих нагород. І якщо Михайло протягом змагання перебував за спиною Едуарда Захарченко, то на Володимира тренерський штаб команди з Полтавської області розраховував, як на одного з лідерів.
Регулярний чемпіонат і більшу частину плей-офф нападник провів на високому рівні (в плей-офф Чердак і зовсім став кращим бомбардиром). Так було аж до вирішальних матчів фінальній серії. На арену "Айсберг" "Кременчук" повертався лідером фінальної серії. Команда просто виглядала солідніше своїх опонентів з київського клубу "АТЕК", який по крихтах був зібраний буквально напередодні старту чемпіонату.
Але на домашньому льоду гра підопічних Дмитра Підгурського повністю розладналася. Лідери пішли в тінь, а сильні якості команди були успішно нівельовані суперником.
Зараз це може здатися дивним, але три роки тому тренери "Кременчука" нарікали на відсутність лідерських і бійцівських якостей у провідних гравців своєї команди. Дісталося в тому числі і Володимиру Чердаку.
Два "золота" у складі "Донбасу"
Перехід в "Донбас" дозволив Володимиру обзавестися першими серйозними трофеями в кар'єрі і значно підвищити свій статус. Два чемпіонські титули і звання кращого снайпера чемпіонату 2015-2016 років стали нагородою за старанну роботу.
Не складалися відносини тільки з національною збірною. У сезон, коли Чердак примудрився відзначитися 55 разів в 42 матчах, ставка в національній збірній була зроблена на інших виконавців (враховуючи підсумковий результат – перемогу на чемпіонаті світу в Загребі – ставка була виправданою). А в наступному сезоні, коли Олександр Савицький надав нападаючому шанс проявити себе, Володимир був не такий гарний.
Минулий сезон навряд чи можна вважати успішним для гравця. Чітко це було видно в плей-офф. Поки його партнери добували золоті нагороди, Володимир взяв участь лише в двох матчах з 11.
Тому сенсацією його відхід з "Донбасу" під час літнього міжсезоння не став. Шанс повернутися на зірковий рівень нападаючому надали в рідному місті. МХК "Динамо" став першим харківським клубом на дорослому етапі кар'єри Чердака. Через чотири місяці після початку сезону можна з упевненістю стверджувати, що цей крок максимально задовольнив обидві сторони.
Фактор Сеуканда і бомбардирські подвиги
Визначальну роль в нинішньому прогресі Володимира Чердака зіграв метр тренерського цеху, головний тренер "динамівців" Олександр Сеуканд. Олександр Юрійович за час своєї роботи "вивів в люди" велику кількість вітчизняних гравців. Схоже, що Чердак може стати наступним вдалим проектом наставника.
У МХК "Динамо" Володимир отримав роль капітана і лідера колективу. А ще він отримав можливість творити. Гарне катання, якісна техніка і відмінне гольове чуття з перших же матчів зробили Чердака ідолом харківських уболівальників. А його безпрецедентна 14-матчева результативна серія на старті чемпіонату надовго увійде в аннали історії українського хокею.
На сьогоднішній в чемпіонаті УХЛ Володимир є зразком гри в нападі. Він найбільш ефективний при грі в більшості, володіє відмінним загострюють пасом і при цьому завдяки добре поставленому кидку сам здатний завершувати атаки. І при цьому не варто забувати, що багато команд грають проти харків'янина персонально, щоб стримати його спритність.
Разом з прогресом в клубі Чердак почав регулярно отримувати виклики в національну збірну. Цілком можливо, що в квітні цього року відбудеться дебют Володимира за національну збірну на чемпіонаті світу (до цього були тільки товариські зустрічі). Це те, про що нападник мріє з самого початку своєї хокейної кар'єри.
А то, що капітан МХК "Динамо" і кращий бомбардир поточного чемпіонату УХЛ, зробить для здійснення своєї мрії все необхідне, можна навіть не сумніватися.
Нагадаємо, що раніше ми розповіли історію Богдана Дяченка – кращого воротаря в рейтингу хокеїстів УХЛ.
Головна борода українського хокею: сторія кращого захисника Всеволода Толстушко.
Юрій Кириченко для segodnya.ua