Цербе і Силантьєв передали прапор Анжеліці Юрченко і Владиславу Гераскевичу / Фото: Анатолiй Бойко
Майже 22 роки тому в Ліллехаммері біатлоністка Валентина Цербе принесла першу олімпійську медаль Україні. А вчора в київському Олімпійському домі бронзовий призер спринту проводила в Норвегію нове покоління зимовиків – 23 атлети, які на тих же трасах і аренах посперечаються за медалі ІІ білих Юнацьких Олімпійських ігор. Боротьбу за нагороди спортсмени з 71 країни у віці від 14 до 18 років почнуть 12 лютого.
Перші Ігри прийняв Інсбрук чотири роки тому, принісши "срібло" нашої танцювальній парі Олександра Назарова/Максим Нікітін. Так що їх послідовникам, Анжеліці Юрченко та Володимиру Белікову, належить дуже постаратися, щоб досягти поставленої планки
"Дізнавшись в грудні, що їдемо в Ліллехаммер, працювали без вихідних, – розповіла Анжеліка. – Модернізували свої програми. Ми катаємося під Девіда Гаррета, який осучаснив п'ятий каприз Паганіні. Історія про диявола, який забрав душу скрипаля. І Саша, і Максим приходили на тренування, каталися разом з нами, підказували, ділилися своїми думками, мовляв, в цьому місці вони хочуть усмішку або навпаки".
А ще в Україні нарешті з'явився скелетоніст. І 17-річний Владислав Гераскевич навіть встиг виступити на дорослому Кубку Європи. "Бути першим – цікаво, все нове, – зізнався нам Владислав. – Тренери з інших країн дають поради, допомагають зрозуміти нюанси траси і техніки. Коли я говорю, що в Україні немає жодної санно-бобслейної траси, за кордоном дивуються, оскільки я показую непоганий рівень. До скелетону брав участь в змаганнях стронгменів, був рекордсменом у своєму віці, ще раніше займався змішаними єдиноборствами і боксом. А мій тато колись займався бобслеєм, ось його товариш, президент федерації і запропонував мені спробувати себе. З того моменту пройшло півтора року. Я тренуюся на трасі в Сигулді, Латвія. Вона дуже складна, тому інші даються мені легше. Там стався і мій перший спуск. Трохи хвилювався, але страшно особливо не було. На Ігри був відбір, потрібно було набирати очки і потрапляти в топ-20. Один з етапів приймав в Ліллехаммері, але тоді траса була не до кінця готова. у скелетоні рівняюся на латиша Мартінса Дукурса, він зараз перший в світі. Разом тренувалися, коли я був в Латвії. Набирався досвіду. Він і його команда мені допомагали".
На відміну від багатьох колег, свій шолом Владислав, який буде ще і прапороносцем, вирішив дуже не розмальовувати: "Ми пофарбували його в синій – під костюм і один з кольорів прапора. Хоча ідей було багато. Спочатку хотіли написати на ньому формули прискорення. Все-таки я вчуся в фізико-математичному ліцеї. Як встигаю вчитися? Беру завдання за кордон, з деякими вчителями працюю по скайпу. Взагалі фізика дуже допомагає в скелетоні – краще розумієш трасу і їзду. За чим їду? За перемогою!".