Маріан Аліуце будує будинки в Бухаресті
Півзахисник Маріан Аліуце – знаковий гравець для "Шахтаря". Саме румун в 2000-му став першим легіонером "гірників" з далекого зарубіжжя. Причому не підписував з донеччанами контракт, поки не переконався, що в місті є "Макдональдс". Пояснюючи, що не хотів би знову опинитися в місті начебто Тирасполя. Через два роки "Шахтар" за допомогою Маріана виграв своє перше "золото" чемпіонату України. А зараз футболіст, за свою кар'єру пограв в 15 клубах, "робить гроші" в Бухаресті.
- У Аліуце будівельний бізнес, – розповів нам відомий агент Аркадій Запорожану. – Купив свого часу землю, зараз зводить на ній висотки.
- Небагато футболістів можуть похвалитися такою підприємницькою жилкою...
- Та що там жилка ... Побудував він кілька будинків. А залишися у свій час в "Шахтарі", зараз міг би побудувати мікрорайон! Зарплати у гравців команди тоді були не такі, як пізніше. І все ж. Йому при підписанні контракту дали $ 200 тисяч підйомних і зарплату $ 20 тисяч на місяць. Коли зайшлося про продовження угоди, розмір зарплати залишався колишнім, але от підйомні зростали вдвічі. Ні ж, він надумав перебратися в "Стяуа", де у нього так і не склалося. А те, що торгуватися він уміє, це факт. Пам'ятається, при обговоренні фінансових умов з керівником "Шахтаря" Аліуце говорив: "Приватний будинок будую, дах ще не готовий. Можна ще сто тисяч? А ще шістдесят?".
- В останні роки гральної кар'єри я почав замислюватися, на чому заробляти після футболу, – розповів нам сам Аліуце, якому два тижні тому виповнилося 37 років. – Мій брат на той час вже будував будинки в Бухаресті, і я долучився до цієї справи. Будуємо на п'ять-сім поверхів. Зараз зводимо вже сьомий будинок. Слава Богу, ситуація на ринку стабільна. Все йде добре, квартири продаються без проблем. Середня ціна на квадратний метр у нас – 1000 євро. При цьому чиста виручка з метра становить близько 300 євро. Податок – 24 відсотки. Що стосується футболу, то час від часу кличуть на румунське ТБ. Наприклад, мене запросили коментувати матч "Шахтар" – "Баварія". А той виграш чемпіонату України... Для мене це наче вчора відбулося. Зберігаю в Бухаресті свою золоту медаль, часто згадую Віктора Прокопенка (тренер "Шахтаря", якого не стало в 2007-му. – Авт.). Для мене він був у Донецьку як батько. Коли буваю в церкві, завжди молюся про його душу. Так, головним тренером у нас тоді формально був Невіо Скала, але створив ту команду саме Прокопенко.
- Який епізод з періоду в "Шахтарі" був найбільш незвичайним?
- Коли ми стали чемпіонами, поїхали в нічний клуб. Це був перший раз в житті, коли я випив. До цього краплі в рот не брав. А тут стали чемпіонами – і я собі дозволив. Тимощук з Флорею мене підбивали: давай ще по одній, ще по одній. І я пив – горілку, а вони – звичайну воду.
- Коли ви це зрозуміли?
- На наступний день вони сказали. Споїли мене...
- З ким зараз спілкуєтеся з тієї команди?
- На жаль, ні з ким. Зв'язки обірвалися.
- Знаю, що кілька років тому вашому синові Лаврентію зробили в Румунії операцію на серці, в якому у нього виявили 9-міліметровий отвір. Як хлопчик почувається зараз?
- Слава Богу, все нормально. Нещодавно були на обстеженні, лікарі сказали, що необхідності в ще однієї операції немає.
- А що за історія сталася з вами в 2013 році? Румунські ЗМІ писали, ніби ви з братом побили одного хлопця, викликалися на допит в прокуратуру, а потім мало не відкупилися від постраждалої сторони за 70 тисяч євро...
- Той хлопець вдарив мого брата, конфлікт у них був через дівчину. Я заступився за нього, зав'язалася бійка. У підсумку все вирішилося нормально. Півроку тому ми поговорили і розставили всі крапки над "і". З ким не буває? Просто коли бачиш свого брата в крові, хіба можна залишатися спокійним?