Тетяна Петрова на трасі в Пхенчхані
- На могулі приголомшлива атмосфера, глядачі близько до фінішу з прапорами, дзвіночками. Під час виступів музика звучить.
– Так, класна музика. Багато крутих треків. Сьогодні крутили AC / DC – для могулу це ідеально. Під час виступу хочеться чогось драйвового, щоб воно піднімало настрій зсередини, рвало на частини.
– Ви під яку музику тренуєтеся?
- Під різну, але якби мені включали таке на тренуваннях, я була б дуже рада.
- Таня, ви своїм потраплянням в Пхенчхан змусили багатьох людей в Україні залізти в Вікіпедію і почитати, що таке могул.
– Мій тренер цього домагався дуже багато років. Саме Сергій відродив могульний рух в Україні. Те, що я тут – це його мрія. Він хотів бути на моєму місці. Але я його заспокоюю: "Гордися мною. Класний той тренер, хто зумів свого спортсмена вивести в люди".
- А самі ви як потрапили в могул?
- Я спочатку починала з акробатики . Але що таке акробатика – стрибок вгору і приземлення . А я така людина, яка любить кататися , швидкість , екстрим . Цим мене і привернув могул . Але я ніколи не думала , що буду на Олімпійських іграх . Колись маленькою дивилася відкриття Олімпіади і це та- а – а -к мене захопило . Ось класно було б туди потрапити ...
- І потрапили же!
– Звичайно. Як на Олімпіаді і без відкриття ?! Враження? Щоб зрозуміти мої почуття потрібно самому пройтися на параді. Неймовірна гордість за себе, за свою країну, батьківщину. Звичайно, хотілося б краще представити Україну. Показати результат вище, але ... Маємо, що маємо.
Знаєте, в Фейсбуці пишуть вболівальники відгуки, які не хотілося б чути на свою адресу. Вони не задоволені, що ми приїхали на Олімпіаду і займаємо останні місця. Але бути тут, в тридцятці найкращих в світі, вже дуже велика перемога для українського могулу. Навіть потрапити в Пхенчхан-2018 – вже успіх. Зізнаюся, не вірила. Це подарунок долі. Ми вже збиралися їхати на змагання в Європу. І тут дзвінок – у вас ліцензія! Це найкраще, що трапилося в моєму житті. І для моїх батьків також. Вони моє захоплення не підтримували, і для них стала приємним сюрпризом моя поїздка на Олімпійські ігри. Вони переосмислили все, що було раніше і зрозуміли, що це було не просто захоплення.
Зізнаюся, сезон був дуже складний для мене. У батьків маленький сімейний бізнес. Я їм допомагала, розривалася на частини, – Таня від надлишку почуттів і емоцій починає плакати ... Заспокоївшись, продовжує, – в спорт я прийшла в 16 років. Дуже пізно, як для спортсмена. І я розумію, що не найталановитіша. Але у мене є бажання. У нас були спортсмени талановиті, але їм не вистачало витримки. А я своїм бажанням ось так далеко і зайшла.
- За вами можуть підтягнутися і інші.
– Звичайно, у нас вже є діти, яким потрібно передавати свій досвід. Сергій шукає людину, яка б допомагала йому працювати з дітьми. Підозрюю, що ця буде моя місія (сміється).
- Але ви ж не підете в тренери?
– Звичайно, ні! Це лише початок. Ви мене ще побачите.
Зазначимо, що "золото" в могулі завоювала 19-річна француженка Перрін Лаффон, " срібло " взяла чемпіонка Олімпіади – 2014 в Сочі канадка Жустін Дюфур-Лапуант , " бронза " – у представниці Казахстану Юлії Галишевої .