Дар'я Білодід / Фото: НОК України
Дарина Білодід – вундеркінд українського дзюдо, яка до 19 років виграла всі найбільші турніри за винятком Олімпіади. А в серпні вона вдруге примудрилася перемогти на чемпіонаті світу на батьківщині дзюдо в Японії. Та мало хто знає, чим дівчині доводиться жертвувати заради таких результатів. Раніше ми писали, що на Сході спеціально під українську чемпіонку готують нову суперницю .
- Цьогоріч у Японії ви стали наймолодшою дворазовою чемпіонкою світу. У наступному там пройде Олімпіада. У вас там теж є свої фанати. Як вони себе проявляють? Наприклад, у фігурному катанні вболівальники викидають м'які іграшки на лід.
- Коли я виходила зі спорткомплексу, до мене підходили японці і дарували подарунки – якісь мої фотографії чи маленькі іграшки. Ну і, відповідно, беруть автографи, фотографуються.
- Яка із золотих медалей у цьому році була найважчою – з чемпіонату Європи, світу чи Європейських ігор?
- Однозначно, найважча перемога була на чемпіонаті світу. Вона була навіть важчою, ніж у минулому році. Було важко і морально, оскільки сезон вийшов дуже складний. І впевненості у мене насправді було навіть менше, ніж у минулому році, тому що трапився такий міні-програш – я посіла друге місце на Гран-прі. І через обставии я пропустила півроку і на впевненості це позначилося.
- Підготовка до Олімпійських ігор у Токіо-2020 чимось відрізнятиметься?
- Підготовка буде абсолютно такою ж, як і до всіх змагань. Я так себе програмую, що Олімпіада – це такі ж змагання, як і чемпіонат світу або Європи. Не хочу їх ніяк виділяти.
Читайте також: Юна сенсація дзюдо Дарина Білодід – про Японію, в якій створила історію
- Була інформація, що в Японії під вас готують нову суперницю. Розкажіть трішки конкретніше?
- Японку, з якою я зустрічаласу фіналі чемпіонату світу-2019, Фуну Тонакі, я обіграла вже вчетверте. І для японців – це велика поразка, і вони хочуть знайти людину, яка зможе у мене виграти – того, хто буде мені незручний під час сутички. І ходять такі чутки, що вони хочуть спробувати нову дівчинку – з категорії 52 кг. Щоб вона зігнала вагу до 48 кг і подивитися, як у неї вийде боротися в цій вазі зі мною та іншими суперниками. Вона вища за Тонакі, і техніка відрізняється. Тобто всі працюють, шукають ключики, тож, звичайно, потрібно бути дуже обережним і також готуватися до них.
- Вас це розохочує або змушує переживати?
- Ви знаєте, змішані почуття. Тому що Тонакі теж дуже сильна духом, і у мене в зв'язку з цим теж буває страх. І на цьому чемпіонаті світу був страх, тому що я бачила її настрій. І відповідно нова суперниця – це щось нове для мене, щось, з чим я ще не стикалася. І я не можу сказати, хто для мене кращий, тому що дві сильні суперниці і до двох потрібно готуватися конкретно.
- Ви говорите про страх. Але здається, що ви виходите такою впевненою. Чого все-таки боїтеся?
- Боюся припустится якоїсь помилки, хоча ми працюємо над ними так багато в залі. Але вони все одно трапляються, і хочеться припуститися якомога менше, щоб все пройшло так, як заплановано.
- Ви помітили, що напругу перед змаганнями і зайвий адреналін знімаєте фізичними вправами. Якими?
- Називаються учікомі – це як захід на кидок. Або кидки якісь чи спаринг – взагалі, потрібні будь-які фізичні вправи, щоб трохи дихання заспокоїлося і адреналін вийшов. В усякому разі, мені стає легше.
Читайте також: красуня Білодід взяла "золото" на турнірі Grand Slam
- Ви завжди перемагаєте, і коли трапляється така осічка, як друге місце на Гран-прі, як потім повернути колишню впевненість?
- Для мене з дитинства тільки перше місце має значення. І коли я стаю другою, у мене пару днів істерика, не хочу ні з ким розмовляти...
- Б'єте посуд? ..
- Ну, до такого ще не доходило (посміхається), але важко це пережити. Правда, це триває лише пару днів, а потім потрібно зібратися і йти далі. Іноді це навіть мотивує. Якщо весь час виграєш, це тебе розслабляє, програші повинні бути. Звичайно, не хочеться, але я сама розумію, що повинні.
- Після Олімпіади ви збираєтеся піднятися на категорію вище, тому що зараз вам важко тримати вагу. У чому доводиться себе обмежувати?
- Моя звичайна вага – 51 кілограм, а я виступаю в 48 кг. Я весь час її тримаю, плюс потрібно зганяти за пару днів до змагань. Я не можу сказати, що не їм солодкого або борошняного. Ні. У мене така дієта по грамах – я їм усе по грамах, а не контролюю калорії. Перед змаганнями доводиться обмежувати себе у воді, в рідині. Така нестандартна дієта. За тривалий час я вивчила свій організм і сама намагаюся підібрати, що мені краще з'їсти.
- У цьому сезоні ви виступали на різних турнірах не так вже й часто. Це така стратегія?
- Насправді те, що я практично не виступала в першій половині року, було не заплановано. Була хвороба, і я просто не могла їздити на змагання. Але тепер, коли вже пройши чемпіонати світу і Європи і всі суперниці в цій ваговій категорії зосереджені в основному на мені, намагаюся максимально не стикатися з ними на змаганнях. Щоб вони повністю мене не розкрили. Вони й так вже багато знають про мою техніку, тож хочеться трохи сховатися.
- На який би захід ви не прийшли, завжди виглядаєте бездоганно. У кого ви така стильна? Хто вам допомагає з образами?
- Безумовно, мама. Вона з самого дитинства прищеплювала мені цей стиль, вчила підбирати одяг. І зараз теж коли ходжу по магазинах, одразу мамі скидаю фотографії, вона мені допомагає підібрати образи. І я за це їй дуже вдячна. Своїх дизайнерів у мене немає, але є різні магазини, шоуруми і в Києві, і за кордоном.
- У вас багато пар взуття?
- Так. Більше десяти точно (посміхається). Звичайно, більше кросівок, кед. Каблуків мало, тому що особливо вигулювати їх нікуди.
- Зайнято наразі серце Дарини Білодід?
- Це вже особисте.
- Ну, ви дуже ефектна дівчина, і до вас, напевно, часто виявляють інтерес чоловіки? Як відбиваєтеся?
- Виявляють, але я не відвідую такі місця, щоб дуже чіплялися. Звичайно, пишуть багато, але я, крім залу і домівки, в принципі ніде не буваю.
- В одному інтерв'ю чула, що борця видають руки.
- Ну ось, наприклад, на пальцях у мене мозолі – бачите? Так, по руках можна зрозуміти – за рахунок мозолів і вибитих пальців, вони у мене не дуже рівні. Не такі, як у звичайних жіночних дівчат – тоненькі і акуратненькі. Ні, у мене вони вибиті, деякі зламані і плюс – мозолі.
- Пройшовши такий нехай і не дуже довгий, але непростий і насичений шлях у спорті, ви б радили дівчаткам йти вашим слідом у дзюдо?
- Звичайно, бо це дуже цікаво. Десь на любителя, але в моїй ситуації я дуже вдячна, що потрапила в дзюдо і завдяки йому багато домоглася в житті. Звичайно, якщо у них є до цього інтерес, то нехай ідуть. Так, це нелегкий шлях, доводиться себе обмежувати і чимось жертвувати, багато трудитися, але людина повинна сама вибирати, чого вона хоче. Я обрала такий шлях і не шкодую.
Дивіться, як українська дзюдоїстка Дарина Білодід завоювала золото у фіналі світової першості