Олександр Абраменко. Фото AFP
Сьогодні Олександр Абраменко завоював для України першу нагороду Олімпіади-2018 в Пхенчхані.
Він йшов до цієї медалі 12 років. На своїх перших Іграх, в Турині-2006, Олександр навіть не потрапив до фінальної частини змагань; те ж саме відбулося і в Ванкувері-2010. У Сочі-2014 Авраменко вже зайняв гідне для вихідця з малосніжною Миколаївській області шосте місце. Але продовжував наполегливо рватися вперед, і через два роки домігся неймовірного – виграв в своїй улюбленій дисципліні Кубок світу!
Однак влітку того ж року з Олександром сталося те, з чим, на жаль, ми не раз зустрічалися, вивчаючи кар'єру спортсменів, особливо гірськолижників: під час тренування (причому на водних лижах) він начисто порвав в коліні все, що можна і не можна. Наступний сезон був втрачений геть. Та й саме повернення в спорт після такої травми і в такому віці було проблематичним.
Але Саша не здався, і на початку сезону 2017/18 повернувся в спорт. Про перемоги поки що не йшлося – треба було потрапити на Ігри (квота на кількість учасників обмежена). Результати – в Китаї Абраменко став 21-м – не давали приводів для оптимізму. І все-таки за три тижні до Ігор, в Лейк-Плесіді українець досяг прекрасного результату – посів друге місце за третім призером ігор в Сочі, китайцем Цзя Цзун'яном, тим самим виконавши кваліфікаційний норматив, і тим самим скочив в закриваються двері потягу на Пхенчхан.
А в першій спробі олімпійського фіналу Олександру вдався фантастичний стрибок, який сам він назвав найкращим стрибком у своїй довгій кар'єрі.
128,51 – найвища оцінка, яка давала всі підстави розраховувати не тільки на медаль, але і на ...
І дійсно, ні в першій, ні в другій спробах ніхто не зміг наблизитися до цього результату. І коли на старт вийшов знайомий по Лійку (та й по Сочі, і по багатьом іншим стартів) Цзя, Абраменко вже знав, що він з медаллю – першої олімпійською медаллю для України в Кореї, та й взагалі в цьому виді спорту.
Китаєць був готовий прекрасно. Він злетів високо, комбінація обертань – і, приземлившись, він переможно здійняв догори руки. Чекаючи суддівських оцінок, Цзя не приховував посмішки, але коли їх побачив – закрив обличчя руками. Випередивши третього призера на 6 балів, він програв нашому Саші 46 сотих. Що в цей час відбувалося в таборі українського спортсмена – можете собі уявити.
Олександр став лише третім олімпійським чемпіоном зимових Ігор в історії незалежної України – після фігуристки Оксани Баюл і наших неймовірних дівчат-біатлоністок в Сочі. Хочеться згадати і їх:
Оксана Баюл на Олимпиаде-1994. Фото Getty
Вита Семеренко, Юлия Джима, Валя Семеренко и Елена Пидгрушная на Олимпиаде в Сочи-2014. Фото Getty
Інші історії автора про Олімпіаду-2018:
- "Золотая" Шарлотта Калла: история первой медалистки Пхенчхана
- Выбрал "синицу в руках", но пролетел: драма летающего лыжника из Польши
- Сорвали "джекпот": как хитрая стратегия норвежцев принесла им три медали в одной гонке
- Пижон Мартен Фуркад: как великий чемпион обыграл всех в гонке преследования
- Ирен Вюст: как скромная голландка стала пятикратной олимпийской чемпионкой
- Как юный, по меркам лыжных гонок, Клебо уделал всех в спринте на Олимпиаде
- "Летающий помидор" и вечный тинейджер: история победы Шона Уайта на Олимпиаде
- Что такое "застрелиться" в биатлоне: репортаж об индивидуальной гонке на Олимпиаде
- Не ставьте дом на соревнования женщин: рассказ о сенсации в горных лыжах на Олимпиаде
- Драма на горнолыжном спуске: многолетняя "золушка" упустила шанс стать "королевой"
- Великий швейцарец Дарио Колонья на Олимпиаде вошел в историю лыжного спорта
- Истории, которые стоят за сотыми долями секунды на финише горнолыжниц на Олимпиаде