Олександр Абраменко. Фото AFP
Украинїець Олександр Абраменко приніс Україні першу медаль зимової Олімпіади-2018. Наш фрістайліст виграв " золото " в лижній акробатиці . Після нагородження Олександр був весь на емоціях і у нестямі від щастя .
Про відчуття. "Поки я літаю як уві сні або в якійсь казці. Насилу розумію, що той максимум, який можна було зробити в спорті, я зробив. Думаю, завтра все переварю і зрозумію, що насправді сталося".
Про щастя. "Сьогодні налаштовувався на подіум, хотілося поборотися за медаль. А медаль виявилася золотою – і моєму щастю немає меж".
Про переживання. "Більше переживав на кваліфікації, тому що тут збираються дуже сильні спортсмени, кожному з яких під силу пробитися в фінал. Вчора я зробив два стрибки на 123 бали, для Кубка світу це медаль. Але тут могло і не вистачити для виходу в фінал".
Про прохання до Бога. "Сьогодні я вийшов на старт спокійним. Чомусь впевнений злегка. Я говорив собі, що я можу. Єдине, я просив Бога, щоб він дав мені сил зробити мій кращий стрибок в той момент, коли мені це треба було. І так все і сталося".
Про очікування. "Це завжди важко дивитися, як стрибають твої суперники. Ніхто один одному зла не бажає. Всі ми величезна спортивна сім'я, кожен один за одного переживає. Але емоції були. Ось я стою і розумію – третій. Тут падає суперник – і ось я другий . І коли стрибає останній спортсмен ... у нього такий же за складністю стрибок, і він робить його добре ... і півбала в мою користь! Я не повірив, що виграв".
Про вітер. "Зараз просто дивно, що тут немає вітру. Коли ми тільки приїхали і проводили перші тренування, то були в шоці. Не знали до чого готуватися. З таким вітром потрапляти в швидкість дуже важко. Зараз хороша погода і дуже щільно всі показували результат".
Про витрачений час. "На кваліфікації я на перший стрибок вийшов і забув, як дихати. Ось настільки це хвилююче. Тому що розумієш, ти – можеш. І розумієш, що зараз може статися все що завгодно. Чотири роки підготовки можуть стати безглуздо витраченими чотирма роками. Але я радий, що моя робота принесла медаль.
Про гвинти. "Оскільки я пропустив минулий сезон через травму, мені було дуже важко відновлюватися, набирати форму. Я робив все можливе для цього. Дуже переживав за фінальний стрибок "гвинт-гвинт-два", тому що у мене просто не було часу натренувати його дуже добре. Перед Олімпіадою на зборах я всього стрибнув шість разів. Але так вийшло, що в фіналі я виконав його ідеально".