"Побачити Неаполь і померти" – так звучала спочатку фраза, яку потім переробили про Париж і т.д. Писав про це ще Гьоте, той самий Йоган Вольфганг, захоплюючись красою міста: "Неаполітанці живуть, як у дурмані. Їх не зжене звідси навіть ще пара виверження Везувію".
Везувій на місці. Востаннє вивергався 70 років тому, а зараз спокійно височіє над містом, прикрашаючи собою Неаполітанську бухту і пропонуючи на себе екскурсії по 20 євро. До мальовничості бухти додаємо острів Капрі на віддалі, кілька фортець на березі і купу яхт з плакатом перед пірсом: "В нашому яхт-клубі бронзова медаль Олімпіади-2016 в Ріо!" і фото медалістів. Ну і, звичайно, через крок на набережній афроіталійці з селфі-палицями, зарядками для смартфона і брендовими очками за 10 євро. Один, перед Кастель дель Ово – "Замком яйця", продавав маленькі італійські гітарки: "Ну, куди ж йдете! Ось ця "велика", яка за 30, для вас за ціною маленької – за 20!". Дізнавшись, що ми з Києва, що приїхали на матч з "Наполі", – зобразивши співчуття, похитав головою: "А-а-а, ну удачі вам...".
За годину пробіжки по Неаполю охопити всю красу неможливо, але ще, наприклад, побачив "Сан-Карло", колись найбільший оперний театр Європи. Нещодавно там давали балет Корсар з примою Саленко. Однофамілець, екс-форвард "Динамо", коли став кращим бомбардиром ЧС – у 1994-му, рік останнього "світового" явища Марадони, легенди "Наполі".
Зараз у неаполітанців герої скромніші, але вони є. Або майже є: місцеві медіа радіють, що до роботи з м'ячем повернувся форвард Мілік, який почав сезон, забиваючи через матч, але потім отримав травму і вибув до кінця року. Радіють і двом голам Інсіньє в останньому матчі, але дивуються його запитами по зарплаті: "Він місцевий, народився на околицях Неаполя, і у нього хороший контакт з фанами. І йому готові запропонувати новий контракт. Але він хоче 4,5 млн євро на рік! Навряд чи боси вважають, що він цінний більше, ніж на 2,5 млн на рік".