Естафета на чемпіонаті світу в Бірмінгемі. фото AFP
Про скандал на зальному "світі" – коли жіночій команді України спочатку присудили "бронзу" в естафеті 4х400, а потім відібрали – "Сегодня" розповів наш держтренер В'ячеслав Тиртишнік, який займався цією ситуацією в Бірмінгемі.
- Коли Таня Мельник передавала Каті Климюк паличку, британка наступила Каті на п'яту. На п'яті є слід від шипа. І вона загорнула їй п'яту всередину. Тобто Катя всю дистанцію, 400 метрів, бігла з загорнутою всередину п'ятою. І більше думала про те, як би шиповок не злетів, ніж про те, як швидше пробігти.
З трибун всього цього не було видно. Ми спускаємося до дівчат, а Катя каже: "Ви що, не бачили, що я ось так бігла? На мене наступили. Хоча навіть не знаю – хто". Я кажу: терміново подаємо протест, є відео, все побачимо. Протест у нас прийняли, довго ніякої відповіді. Там є такий рефері на відео. Його рішення в принципі вже не змінюються. Він спочатку виходить і каже: немає тут порушення. Але ми ще доступніше стали пояснювати. Приніс йому шиповок, показав, що всередину був загорнутий. Він – окей, піду ще раз подивлюся. Виходить незадоволений – тому що він теж британець – і каже: у мене для вас радісна новина, я дискваліфікував британську команду. Ми зі стриманою радістю пішли до дівчат, сказали, що є надія. Тому що знали, зараз ще буде протест британської збірної на це рішення. І вони його тут же подали. Поки там вирішувалося, я оновлював сайт ІААФ: півгодини ми там світилися, як бронзові призери. Вирішували вони довго, тому що ще Ямайки протест розглядали. Але у тих 100-відсоткове порушення було.
- До речі, яке?
- Там така ситуація. За 150 метрів до фінішу етапу, це було на першому, учасниць другого етапу вибудовують в тій послідовності, в якій їхні команди зараз знаходяться на дистанції. І далі, вже хто б кого не обганяв, перебудовуватися на лінії, де передають паличку, не можна. А Ямайка змінилася. Ямайська спортсменка нашу обігнала, і на лінії спортсменка з Ямайки вирішила стати перед нашою, так робити заборонено.
- Зрозуміло. Повертаємося до апеляції британок ...
- Так, і ось спускається апеляційне журі. Це остання інстанція, після них рішення не змінюється. Уже пізно було, всі розійшлися з манежу. А ми з ними ще півгодини спілкувалися. Вони кажуть: ми приймаємо всі ваші доводи, ми згодні, що наступили, ми згодні, що українка без п'яти була – але ось ми вважаємо, що це не привід для дискваліфікації британської команди. Тому що це контактна естафета, це було в боротьбі і все інше. Це було абсолютно непереконливо, ми говоримо, що категорично не згодні. А вони: ваше право бути незгодним, але рішення таке.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
"Зняти британську команду в Британії при британському главі ІААФ ..."
- Для себе зробив висновок, що, на жаль, в Британії британську команду при британському президенті ІААФ просто, напевно, не знімають ні за що. Я пані з апеляційного журі сказав: "Це явні ознаки дискримінації". А вона: "Я не британка, я канадка". Кажу: "Все одно. Для вас – канадців, британців, американців – одні правила, а для нас інші". Тут же згадав їм, як у Лондоні американська команда, коли втратила паличку, перебігання робила. Іншим так не дають.
- Якби три роки тому на виборах президента ІААФ переміг не Кое, а Бубка – як вважаєте, могли б протести зараз вирішитися по-іншому?
- Ну, звичайно. Навіть при Кое, навіть в Бірмінгемі, але була б не британська команда, ніхто б уваги не звернув і наш протест був би задоволений. І були б бронзовими призерами. Але, на жаль, склалися три такі фактори. Хоча, ну просто явне порушення. Катя через це пробігла може на секунду-півтори повільніше, ніж могла. А пробігла б в свою силу, може і обігнали б їх на фініші.
- Є сенс ще поборотися, звернутися до Спортивного арбітражу в Лозанні?
- Це марно. Ось думаємо зараз якогось листа написати, щоби висловити своє обурення. Хоча це президент федерації рішення повинен приймати. Але обуритися якось потрібно. А судитися марно, результати затверджені, таких прецедентів просто не було. Хоча не пам'ятаю і прецедентів – щоб відеорефері приймав рішення, апеляційне журі його змінювало.
- А щоб шиповок знімали, таке часто буває?
- Подібних ситуацій не пригадаю. На 800 метрів, на півторашці, де контактна боротьба, під час забігу таке так, іноді буває.
Gutsol & Hutsol: візу дали ... після ЧС
- У нас зачарована естафета 4х400 на цьому чемпіонаті. Чоловіча команда її взагалі не бігла, тому що Євгену Гуцолу не дали британську візу.
- У Жені два закордонних паспорти і в одному прізвище написана через "G", в іншому через "H". Він нам про це, на жаль, не сказав, може, вчинили б якось інакше. Через його візу була затримка. Ми намагалися вирішити через МЗС, через консульство Британії у Варшаві, через оргкомітет ЧС, стукали в усі двері. Але всюди відповідь: жодна організація не має впливу на імміграційного офіцера. А він з перевірками затягнув. Сьогодні мені повідомили, що Жені відкрили візу, з 1 березня – але коли чемпіонат уже закінчився.
"Левченко не машина, а 20-річна дівчинка"
- Збірна України 14-й раз брала участь в зальному ЧС, і вперше повернулася без медалей. Провал чи ні?
- Я б не став називати це провалом, але звичайно, неприємно. Прикро за Юлю Левченко (стрибки у висоту), яка привчила нас до перемог, перемог барвистих. І тут для мене, звичайно, було сюрпризом, що вона не впоралася з дитячою для неї висотою (193 см). За півтора тижні до від'їзду вона вільно взяла 195, зробила попиточку на 198 ... Була в абсолютно хорошій формі. А тут говорить так: Не знаходжу пояснень, сказати, що погано себе почувала – не можу, мабуть, на жаль, просто не мій день. Зрештою, треба розуміти, що вона не машина, а 20-річна дівчинка ... Ми, звичайно були впевнені, що в цій дисципліні у нас буде медаль. І, виходить, що заслужену медаль в 4 по 400 у нас відібрали.
Команда молода, шість місць у десятці, в принципі, вважаю непогано. 4-е місце естафета, 5-е місце Левченко, 7-е місце Іра Геращенко (теж стрибки у висоту). І 19-річна Аліна Шух (п'ятиборство), яка все міцніє і міцніє з дорослими спортсменами, дісталася вже до 7-го місця на дорослому чемпіонаті світу. 8-а Аня Рижикова з двома особистими рекордами (біг на 400 м), що дуже приємно. Ну і Марина Бех (стрибки в довжину), яка теж стрибнула слабо для себе, але, тим не менш, це 10-е місце на чемпіонаті світу.
- На зальних ЧС двічі зі "сріблом" в семиборстві у нас був Касьянов. Цього разу – знявся.
- Льоша – віковий спортсмен (32 роки). Зрозуміло, що йому було важко поборотися за трійку, але, думаю, п'ятим фінішував би без проблем. Але вийшов спазм на бар'єри, і далі продовжувати сенсу не було. Міг тільки погіршити травму, а життя ж на цьому чемпіонаті не закінчується.
"Дітей була річка, а тепер пересихає струмочок"
- Так що провалів особливих не було, але яскравих перемог теж не вийшло. Воно рано чи пізно мало статися. Це ж не наслідок того, що у нас зараз відбувається в збірній. А наслідок того, що вже багато-багато років лежать дитячі спортивні школи. Якщо ми раніше отримували підживлення від дитячого спорту – це як повноводна ріка була, то зараз це струмочок, що пересихає. Дітей надходить від резервного спорту все менше і менше. Але навіть був маленький крок – трохи підвищили зарплати тренерам у дитячих спортивних школах, але це крапля, підвищувати потрібно значно більше, щоб пішли туди працювати.
- Які там зарплати, зорієнтуєте?
- Початківцям тренерам, може, від 3 тисяч стартує. Щодо заслужений може бути ну 8 тисяч. Але щоб туди пішли працювати після інституту фізкультури, зарплата повинна бути реально гідною.
Друга проблема. Дитячі спортивні школи в більшості своїй, напевно, не мають своїх спортивних баз як таких. Немає стадіонів, немає теплих роздягалень ... А як же туди підуть діти? Починати треба з них. Піднімати дитячий спорт. І знову ж таки, тільки років через десять ми побачимо ефект. Спортивні результати зараз – це наслідок проблем країни взагалі.
Нагадаємо, що українська чоловіча команда не стартувала в естафеті 4х400 метрів через відсутність одного зі спортсменів – Євген Гуцол не зміг вирушити на ЧС у Бірмінгем через проблеми з візою.