Олімпійський фуд-корт. З сендвічами по 15 реалів. А в прес-центрі їжу продають на вагу: 97,99 реалів за кг
Великі спортивні турніри – завжди відмінний спосіб заробити на туристах. У Бразилії зараз – олімпійська лихоманка. Останній шанс зірвати куш. Тут не сумніваються, що через постійні трабли в організації ЧС-2014 і ОІ 2016 навряд чи в осяжному майбутньому країні щось ще серйозне довірять.
Правило ротації континентів, яке ввели ФІФА та МОК, подарувало Бразилії за два роки чемпіонат світу з футболу та Олімпійські ігри. А значить, і масовий приплив багатеньких туристів. Олімпіаді в Ріо більше раді, ніж мундіалю. Адже якщо вже народ їде, то мінімум на 5-7 днів і тільки до них. Тоді як на футбольні матчі могли прилітати день в день і жити в сусідньому місті.
Тому розкручують приїжджих по повній. Старт – в аеропорту. В обміннику вивішують осудний курс валют, а вже коли міняєш гроші, технічно списують 10% якогось там тарифу. У місті ж з обміну беруть трохи більше реала комісії.
Таксисти – окрема тема. Начебто і їдеш на офіційному таксі, а почуття, що кидають, з'являється відразу. До тебе підбігає диспетчер і каже, що єдина такса в місто – 160 реалів. Крім цієї служби інших авто немає. А значить, і вибору. Але це півбіди. Гірше, коли називаєш адресу, а ні диспетчер, ні таксист не знають, де ця вулиця. Машини хоч і нові, але без навігаторів. Карти міста теж ні у кого немає. І починаються дзвінки знайомим і друзям, поки хтось не підкаже дорогу.
З житлом теж весела штука. Один знайомий розповідав, як забронював ще півроку тому місце в хостелі, а перед приїздом з ним зв'язався господар і накинув до початкової ціною 38 000 гривень ще 10 тисяч грн.
Місцеві орендодавці лише потирали руки, дізнавшись, що МОК виставив медіаотелі за $250 за номер. Адже медійників, з урахуванням бродкастерами і техніків, приїхало на Олімпіаду більше 20 тисяч. І не всім по кишені така розкіш, як готель для медіа. Йдуть в приватний сектор. А тут господарі роблять великі знижки, якщо орендуєш житло на всю Олімпіаду. Інакше доведеться розщедритися не слабо. Наприклад, авторитетне агентство Bloomberg порахувало, що Олімпіада перетворила Ріо-де-Жанейро в найдорожче місто світу для знімання житла. Добова оренда в Ріо через популярний сервіс Airbnb під час Ігор коштує в середньому $206 – це вдвічі дорожче, ніж в Парижі. До Олімпіади ціни за однокімнатну квартиру були в районі $50.
Ще одна дрібниця, на якій рубаються хороші гроші в прес-центрі, – це перехідники з бразильських розеток на європейські, американські тощо. Якщо в Пекіні-2008 та Лондоні-2012 вони лунали безкоштовно, тут треба купувати. За 20 реалів адаптери розмітають як гарячі пиріжки. Хоча продавці чесно попереджають, що перехідники не цілком якісні і чекайте іскор при підключенні. Так і є, феєрверки ще ті.
Цікаво йдуть справи і з харчуванням. Наприклад, в прес-центрі їжу продають на вагу – піца, макарони, м'ясо, овочі... накладають собі в бокс смачненького, потім зважуєш і платиш. Ціна за кілограм – 97,99 реалів. У місті ж часто йдуть за старою схемою: своїм меню дають з одними цінами, іноземцям – з іншими.
На олімпійських об'єктах ціни стабільні. Напої – 6-8 реалів, бургери, снеки, піца – від 10 до 18, пиво (473 мл, американська пінта) – 13 реалів. Бонус до пива – класний стакан з видами спорту. Але система продажу заточена під черзі. В одному місці платиш гроші, в іншому – йдеш за продуктами. Роби це одночасно, темп продажів був би удвічі швидше.
На базарі ще веселіше. Цін ніде немає. І коли ти питаєш, скільки, скажімо, коштує виноград, тобі дістають з-під прилавка табличку з цифрою, явно на око оцінюючи твою платоспроможність. Адже в супермаркеті кілограм винограду коштує 12 реалів, кокос – 3,5, а на базарі чужинцям це впарюють за 19,5 і 6 реалів.