На матчі Словенія – Україна працюватиме Містер Чисті Руки

16 листопада 2015, 09:41
Гру судитиме фартовий для нас страховик із Стамбула

Джюнейт Чакир. Фото AFP

"Суддівське призначення на матч-відповідь плей-офф, враховуючи хороші футбольні відносини України і Туреччини, – відмінний знак", – сказало нам джерело у вищих футбольних колах. УЄФА довірив вівторкову гру Словенія – Україна 38-річному страховому агенту зі Стамбула Джюнейту Чакиру. На Євро-2012 він судив наш матч зі шведами (2:1), у відборі на ЧС-2014 – виїзний з англійцями (1:1), а в плей-офф дворічної давності – переможну гру з французами (2:0), в якій дав пенальті у ворота гостей (Ярмоленко з "точки" не схибив). А потім було видалення Косьєлні і нашого Кучера. Взагалі-то Чакир не рахується жорстким рефері, і за свою схильність прощати футболістам багато гріхів навіть отримав прізвисько Містер Чисті Руки. З іншого боку, згадаємо гру 1/8 ЛЄ сезону 2010/11 "МанСіті" – "Динамо": 8 жовтих з видаленням Балотеллі. Перетинався Чакир і з "Шахтарем" – рік тому 2:2 з "Порту". Правда, тоді він призначив у ворота П'ятова аж два пенальті, збуривши "гірників", але один з 11-метрових Андрій тоді потягнув.

"Суддівство шведа Ерікссона у Львові було добротним, гру він не зіпсував, деякі рішення приймав із затримкою, але це в його стилі, – сказав нам екс-рефері ФІФА Олег Орєхов. – Можна причепитися, що Селезньову картку показав, а словенцям в аналогічних ситуаціях – ні. Але він щось прощав як гостям, так і нам".

Реклама

"Від Чакира можна чекати більше карток, ніж від Ерікссона. Шведи – більш спокійна нація, турки – емоційніші, не терплять до себе хамства, – продовжує Орєхов. – Чакир рухливіший за Ерікссона і рішення приймає швидше. Пам'ятається, словенець Скоміна своєю необ'єктивністю не тільки завадив нам вийти на ЧС-2014, але й позбавив себе можливості потрапити на мундіаль. Упевнений, Чакир не ризикуватиме своїм іміджем в цьому матчі, тому як фінал Євро, на відміну від фіналу ЛЧ, ще не судив – а такі амбіції у нього є. Якщо він видалить когось із українців, це буде не його вина, а наша. Взагалі, як на мене, щоб ми програли настільки непереконливим словенцям, потрібно катастрофічне невезіння, або щоб ми вп'ятьох виходили на поле..."