Мірча Луческу. Фото ФК "Шахтар"
– Містере Луческу, важко було підготувати футболістів фізично, враховуючи таку довгу зимову перерву?
– У нас, у Східній Європі, ця історія повторюється щороку. Я стикався з такими ж проблемами, працюючи тренером у Румунії. А потім в Туреччині – в "Галатасараї" і "Бешикташі". Це непроста ситуація, але ми вже звикли до нашої програми підготовки. І ми знаємо, яких показників можемо досягти.
– Наскільки важливо було провести ряд товариських матчів в Бразилії для клубу, який так багато пов'язує з цією країною і за який виступали і продовжують виступати так багато бразильських гравців?
– Ми організували ці збори з кількох причин. П'ять-шість років тому, коли в нашій команді ще виступали Жадсон, Фернандіньо і Вілліан, були такі ж плани, але зіграти з топовими бразильськими клубами тоді не вийшло. Реалізувати це вдалося зараз, після того як ми попросили оргкомітет організувати матчі тільки із найбільш іменитими командами з цієї країни. Ми грали проти "Фламенго", "Крузейро" "Атлетіко Мінейро", "Інтернасіоналя" з Порту-Алегрі. З усіма бразильськими грандами. І стадіони на наших матчах були заповнені. Однак найголовнішим для мене був той факт, що я повернув наших бразильських гравців до своїх коренів. Вони залишили свої бразильські клуби дуже рано, у віці 18 або 19 років, і їхні прихильники тепер починають забувати про них. Мені було цікаво подивитися, як вони впораються зі складними умовами під час тренувань, коли температура досягає 40 градусів. У цьому контексті необхідно згадати і тривалі перельоти – близько двох з половиною годин – між містами, короткі паузи між поєдинками, які використовувалися в основному для фізичного відновлення. Я хотів побачити їх рівень на тлі інших бразильських футболістів. І я прийшов до висновку, що майстерність наших виконавців значно зросла. Ми домінували у всіх зустрічах. І навіть у тих, які програли. Ми контролювали темп матчів. Я вважаю, що ми показали яскраву гру, яку оцінили численні вболівальники. Так що було кілька причин, за якими було вирішено провести збори в Бразилії. Також не можна забувати про те, що у нас в Україні нестабільна ситуація. Іноді доводиться тренуватися в Києві, іноді – у Львові, часто подорожуємо по Європі. На мій погляд, збори в Бразилії принесли багато користі. Це дало мені відповіді на ряд запитань, які я ставив собі в той час.
– Після двомісячної перерви ви провели свій перший офіційний матч проти могутньої "Баварії". Як вашим гравцям вдалося досягти настільки високого рівня після такого тривалого періоду відсутності офіційних ігор?
– Як я вже сказав, у мене є великий досвід у підготовці своїх команд у зимове міжсезоння. І я точно знав, як мої гравці повинні тренуватися, для того щоб бути в хорошій формі в поєдинку з "Баварією". Ми провели багато поєдинків. Я надав кожному футболістові можливість провести на полі певний період часу. Динаміка підготовки була дуже добре спланована, і ми уникли травм. Все це створило цікаву внутрішню конкуренцію, яка знайшла відображення в належній якості нашої гри проти "Баварії".
– Розкажіть про перший матч з мюнхенцями. Як ви його проаналізували? Чи залишилися задоволені своєю командою?
– Нам належить провести ще один поєдинок. І тому немає сенсу сидіти і аналізувати наш перший матч.
– Але вам сподобалося те, що продемонструвала ваша команда?
– Я вже сказав достатньо. Якщо ви хочете поговорити зі мною про це протистояння, то ми повинні поспілкуватися з вами після повторної гри.
– Що буде визначальним фактором для вас в плані підсумкової перемоги над "Баварією" і проходу в наступний раунд?
– Ми будемо грати проти дуже сильного клубу. На мій погляд, "Баварія" – найсильніша команда в Європі на разі. У її складі виступають шість чемпіонів світу, а також такі ключові футболісти, як Рібері і Роббен. У них є перспективні молоді гравці, як Алаба, досвідчені, як Хабі Алонсо. І ми, звичайно, сприймаємо "Баварію" дуже серйозно. Важко порівнювати окремі якості футболістів, коли зустрічаєшся з настільки сильним клубом, який мають виконавців такого високого рівня. Їх тактична дисципліна чудова, і ми повинні відповісти на неї тим же. Давайте не будемо забувати, що "Баварія" вже грала в Бундеслізі. А наш чемпіонат відновився пізніше. У суперника перевага в цьому плані. Мюнхенська команда перевершує нашу, але футбол не слідує логічним правилам. У ньому буває всяке.
– Вас прекрасно підтримували у Львові, створивши неймовірну атмосферу. Наскільки це було важливо в першому матчі з "Баварією"?
– Фанати були дуже активні протягом усього поєдинку. Вони отримували задоволення від гри і раділи. Я думаю, вболівальники були неупередженими. Тому що вони також підтримували "Баварію" під час їх ефектних дій на полі. Це була справжня футбольна атмосфера. Фактично матч проходив на нейтральному газоні, адже ми відчували себе інакше, граючи на "Арені Львів", а не на "Донбас Арені".
– Ваші футболісти пройшли через багато що в цьому сезоні. Розкажіть про їх ментальну стійкість.
– Ми робимо все можливе, щоб зберегти належний настрій наших гравців протягом цього періоду. Але це непросте завдання. Ми виступаємо у внутрішньому чемпіонаті, який я зараз не розглядаю як серйозний, оскільки п'ять команд зі сходу країни змушені грати в Києві. Клуби, що представляють північні і центральні регіони, мають величезну перевагу перед згаданими. Немає такого поняття, як рівні умови. Дуже важко грати в чемпіонаті під час такої територіальної напруженості і бойових дій. Я б більше волів зосереджуватися на тому, що відбувається на полі: тренування, відновлення, виїзні поєдинки, стиль гри. А зараз я намагаюся допомогти нашим футболістам, щоб вони не хвилювалися за себе і свої сім'ї, які все ще продовжують жити в зоні протистояння.
– Чи надав психологічної впевненості результат вашої першої гри з "Баварією"? Зараз у вас більше віри в позитивний результат цієї дуелі?
– Що я можу сказати?.. Міжнародна преса розглядає цей результат як позитивний для нас і як розчарування для "Баварії". З іншого боку, українська преса, яка підтримує київське "Динамо", звичайно, розкритикувала нас. Вони воліли б "Шахтар", який грає в гостроатакуючий футбол, надаючи шанси "Баварії" для контрнаступів. Я дійсно не знаю, що вони хотіли б побачити в цьому матчі. Для мене це був хороший поєдинок. Ми демонстрували гідний футбол, і гра була досить рівною. Навіть рідкісні шанси "Баварії" стали результатом наших власних технічних помилок. Деякі передачі були перехоплені опонентами, що було конвертовано в потенційно гольові моменти. Але "Баварія" завдала лише один удар по воротах, як і ми. Думаю, підсумковий результат відображає гру, яку команди показали на полі. Я прекрасно віддаю собі звіт в тому, що нам буде надзвичайно важко в Мюнхені. "Баварія" не може дозволити собі вибути з турніру на такій ранній стадії. Фінал Ліги чемпіонів пройде в Берліні, і мюнхенці будуть робити все можливе, щоб опинитися там. Ми ж зі свого боку постараємося залишити гарне враження про "Шахтар" завдяки нашій грі.
– Який ваш перший спогад про Лігу чемпіонів УЄФА?
– Це було так давно, що я навіть не скажу, коли саме. Я пам'ятаю свій перший матч у Лізі чемпіонів: міланський "Інтер" проти "Штурма" з Граца. Ми тоді виграли 2:0, заслужили ту перемогу і тому вийшли у чвертьфінал Ліги чемпіонів.
– "Шахтар" зараз вважається командою рівня цього турніру, маючи в своєму активі виступи в груповому етапі Ліги чемпіонів протягом останніх п'яти років, а також три кваліфікації у стадію плей-офф за останні чотири сезони. Ви пишаєтеся тим фактом, що є людиною, яка побудувала настільки конкурентоспроможний колектив?
– Я не єдиний, хто побудував цю команду. Велика частина заслуги повинна бути адресована нашому президентові, який хотів створити конкурентоспроможну команду європейського рівня. Наш клуб, в якому все дуже добре налагоджено, зробив усе можливе, щоб футболісти могли виступати на такому рівні. Також необхідно віддати належне гравцям, які хотіли перетворити команду в кращу в Східній Європі. І їм це вдалося. Я лише допомагав їм усім, несучи виграшну стратегію для клубу.
– На ваш погляд, чого ви можете добитися в нинішньому розіграші Ліги чемпіонів?
– Кожен новий рік приносить нові здобутки. Ми втратили кількох важливих гравців у недавньому минулому. Фернандіньо, Мхітарян, Вілліан зараз виступають на більш високому рівні у своїх внутрішніх чемпіонатах – в Німеччині та Англії. Ми запросили ряд нових футболістів. Більшість з них дуже молоді. Вони використовували цей досвід Ліги чемпіонів, щоб поліпшити свою гру і ефективність: говорю про Фреда, Фернандо, Веллінгтона Нема. Всі вони дуже молоді. І, звичайно, українські футболісти також скористалися цим досвідом. Для мене було дуже важливо досягти цієї стадії змагань, тим самим показавши, що ми заслуговуємо цього і що ми можемо грати проти будь-якого гранда європейського футболу. Ми з нетерпінням чекаємо, коли ситуація в Україні стабілізується і чемпіонат країни знову стане сильним турніром.
– Ви можете назвати п'ять тренерів, які зробили найбільший вплив на вас в плані тактики, футбольної філософії, і пояснити, чому ви обрали саме цих фахівців?
– Не можу цього зробити. Я виріс в соціалістичній країні. Побудував велику частину своєї ігрової та тренерської кар'єри в Румунії. У той час було практично неможливо виїхати з країни. Державне телебачення не показувало того, що відбувалося в Західній Європі. Тому я став тренером-самоучкою. У той час мене надихали румунські наставники. Однак їм також не дозволяли слідувати тренувальним програмам або обмінюватися думками та ідеями з іноземними фахівцями. У той період було важко вибратися з країни. Мене захоплював ряд чудових тренерів міжнародного рівня, але я ніколи не бачив, як вони працюють. І не зустрічався з ними особисто. Все кардинально змінилося в 1990-х, коли я зміг виїхати з країни. Але в той час я вже був відомим тренером, тому що в моєму активі вже була перемога над чемпіонами світу, італійцями, в 1984 році під час кваліфікації чемпіонату Європи у Франції. Мені було 36 років. В основному на мене вплинув другий дивізіон італійського чемпіонату. Серія В відома своєю високою конкуренцією. Це турнір для сильних тренерів. А Серія А – для президентів клубів, в якій виграють найвпливовіші з них. У другому дивізіоні добре збалансована конкуренція, де перемагають команди з найкращими тактичними рішеннями. Той період був дуже корисним уроком для моєї кар'єри. Зараз я високо оцінюю роботу декількох важливих тренерів, таких як Гвардіола, Ерікссон, Венгер, Анчелотті. Я дуже радий спостерігати за успіхом Сімеоне, який був моїм учнем в Пізі. Він прийшов туди у віці 18 або 19 років. І він ріс разом зі мною. А пізніше ми знову зустрілися в "Інтері". Я знав, що він стане дуже успішним тренером в європейському футболі. А як могло бути по-іншому, враховуючи його характер і пристрасть до футболу? Я також захоплююсь Моурінью за те, що він знає, як добиватися добрих результатів. Є шість чи сім тренерів, які послідовно змінюють один одного в найбільш елітних європейських клубах. Всі вони заслуговують того, щоб працювати на найвищому рівні.