Горуна до зустрічі Нового року готовий
Напередодні зустрічі Нового року ми поспілкувалися із зіркою нового олімпійського виду спорту. У Станіслава Горуна, чемпіона Всесвітніх ігор-2017 з карате, "Сегодня" дізналася, чи можуть його святкові пригоди потягатися з кіношними – на прикладі головних новорічних хітів.
"Один вдома"
- Вас колись губили батьки? І що б ви робили, якби опинилися один вдома, а до нього пробралися грабіжники?
- У мене квартира на той час була не така велика, щоб можна було з таким розмахом планувати всякі пастки. Але щось би придумав! Точно б видзвонив своїх друзяк, і ми б разом їм накапостили (сміється). Не пам'ятаю, щоб батьки мене втрачали. Більше не вони мене, а я їх втрачав: кудись відлучався, лазив постійно десь, бігав...
"Іронія долі, Або з легким паром!"
- Щороку 31 грудня ви...
- По різному. Пробую планувати, як зустрічати Новий рік, і нічого не можу придумати, поки в останній момент щось само собою не з'явиться: кудись запросять, наприклад. А буває, банально вдома. Останній раз мене потягли в гори, до Карпат. У будиночку зі знайомими класно зустріли Новий рік – караоке співали, дуріли. А на цей Новий рік вже сплановано. Я на тижні переїжджаю до нової квартири: там якраз зараз все монтується – меблі, кухня. І будемо там з моєю дівчиною святкувати. По-домашньому, в затишку, на новій локації – своїй! Має бути класно.
"Жах перед Різдвом"
- Ваш найчудніший Новий рік?
- У-у-у... Напевно, коли ми їздили зі спортивним клубом до Карпат. У мене тоді був період дитячо-юнацький (зараз Станіславу 28 років. – Авт.). І нам тренер завжди організовував зимові збори. Зазвичай, в Карпатах або навіть десь в Польщі, на базі за містом або в котеджах. У нас були символічні тренування і катання в горах. Того Нового року ми були пацанами по 15-16 років, ще малими, але вже самовпевненими. Святкували, і сільський, скажімо так, бомонд теж святкував собі поруч. І у нас виник невеликий конфлікт, який переріс у великий. Вийшов у нас... заміс (сміється), спільне тренування з місцевими хлопцями. Було дивно, але класно. Досі згадуємо іноді той випадок, особливо під Новий рік, нетипове було святкування (сміється). Хто кому більше надавав? Так ми їм, ясна річ! Інакше б не згадували (посміхається).
"Грінч – викрадач Різдва"
- Чи псували вам коли-небудь Нового року?
- Так-так, було таке... Мені тоді серце розбили. Обдурила мене дівчина. Я зустрічався... ну, я думав, що зустрічався з нею. Вона ніби як обіцяла цього дня бути зі мною, але святкувала з іншим. Це був неприємний Новий рік. Як піднімав настрій? Поїхав зі знайомими кататися на лижах – вони на лижах, я на борді. Тож не сидів, не нудьгував, не плакав у подушку. Я такими речами довго не переймаюсь (посміхається).
"Реальне кохання"
- Найнесподіваніший вчинок на Новий рік?
- Не дуже згадується. Дивували мене? Це не для статті (сміється).
"Вечори на хуторі біля Диканьки"
- Найскладніший подарунок, який доводилося добувати?
- Найскладніше – це "придумай сам". Коли тобі кажуть, чого хочуть – як би важко не було, ти знаєш мету. У спортивному плані це просто. Можна інших людей підключити, і якось воно вирішиться. А коли нічого не говорять, іноді забуваєш і нічого не купуєш (сміється). Потім розводиш руками, мовляв, сам винен!
"Подарунок на Різдво"
- Чи купували подарунки в останній момент?
- Завжди! Часто навіть після Нового року. Вчасно що-небудь зробити, особливо купити подарунок... Ну це unreal. По-перше, згадуєш в останній момент. По-друге, ще спробуй тоді щось придумати. А потім ще піди і знайди. Взагалі часу не залишається! Тому все постфактум. Такий я є – що я зроблю? Навіть на день народження іноді можу подарунок вручити через півроку, коли раз – і приходить осяяння. Буває, купую собі якісь речі, і проскакує думка: о, а йому чи їй же це теж потрібно! Наприклад, що-небудь для активного відпочинку – маска або термобілизна для катання на сноуборді.
- А які у вас улюблені новорічні фільми?
- Не люблю переглядати старі фільми, особливо, якщо я їх вже бачив – люблю щось нове. Хоча запланував собі, що, починаючи з цього року, дивитимуся радянські. Оскільки я їх не бачив, вони будуть для мене новими. Дивитимуся по телевізору, де їх регулярно крутять, або навіть скачуватиму. Я цих фільмів практично не знаю, хоча про них все говорять.
- Навіть "Іронію долі" не дивилися ?!
- Напевно ні. А про що там?
- Головний герой помилково опиняється в Ленінграді замість Москви...
- А-а-а, і вони на квартирі тусуються з подругою, так? А потім вона з кимось його плутає, у нього ще двійник був... Ні? Значить, точно потрібно подивитися!
Карате в Україні: правда і міфи, цеглини та пояси, плюс рейтинг кінобійців.