Максим Корнієнко
- Максиме, ви довго грали за "Дніпро", потім рік в "Донецьку", в "Хімік" перейшли перед початком цього сезону. Як вас прийняли?
- Відразу стало зрозуміло, що колектив тут дуже дружний. Знаєте, буває таке, що українці дивляться в один бік, а легіонери – в інший. У нас же команда була одним цілим кулаком, і через це, напевно, прийшов результат.
- Які завдання ставилися перед початком сезону?
- Спочатку – найвищі, як в Кубку України, так і в чемпіонаті. І якщо в Суперлізі нам вдалося перемогти, то в Кубку ми не досягли успіху: "Будівельник" завдав нам єдину поразку в сезоні.
- Очікувалося, що саме з "Будівельником" буде фінальна серія чемпіонату. Став для вас сюрпризом вихід у фінал "Дніпра"?
- Звичайно, адже ще перед початком сезону всі чекали у фіналі "Хімік" і "Будівельник". Але бачите, як вийшло: "Дніпро" показав зуби. Здавалося, що дніпряни просто були краще готові фізично, адже з "Будівельником" у них була дуже важка серія, три овертайми. Дуже приємно було зіграти у фіналі з рідною командою.
- Після минулого сезону вам довелося шукати собі новий клуб. Чи були інші варіанти, скажімо, той же "Будівельник"?
- Так, була можливість перейти в "Будівельник", але я все-таки більше схилявся до переходу в "Хімік", бо знав, який тут підхід до гравців, а також знав багато хлопців звідси: з Артемом Пустовим ми граємо в збірній, спілкувався з Сергієм Поповим, ми з ними поговорили, це теж зіграло свою роль. Загалом, більш симпатичним був "Хімік".
- Як відрізнялися пропозиції у фінансовому плані і наскільки – від вашої зарплати в "Донецьку"?
- Пропозиції двох клубів практично не відрізнялися, але от в цьому сезоні я заробляв менше.
- У першій грі півфіналу плей-офф з "Києвом" ви набрали 22 очки, а потім ваша результативність впала. З чим це пов'язано?
- Взагалі вся серія з "Києвом" для мене виявилося вдалою, особливо перша, що називається, "моя" гра. У першому поєдинку з "Дніпром" трохи не вийшло через перебір фолів, і вже неважливо, справедливі вони були чи ні. Друга гра, як мені здається, для мене вдалася (12 очок + 8 підбирань), на відміну від третьої (3+6). Серія переїхала в рідне місто, мені хотілося показати себе перед родичами, друзями, і це десь мене душило, не все виходило. Але головне, звичайно, це перемога.
- Проти кого в цьому сезоні грати було найважче?
- З команд – однозначно проти "Дніпра", напевно, тому, що цей клуб мене виховав. Ще можу відзначити "Ферро" та "Черкаські мавпи" – теж серйозні суперники. Взагалі, всі команди, які увійшли до п'ятірки. З гравців важко зі Стасом Тимофеєнком – у нас з ним завжди "заруби".
- У світлі слабкого чемпіонату Суперліги не збираєтеся ви спробувати свої сили десь за кордоном?
- Хотілося б, звісно. Думаю, що в найближчий місяць може все вирішитися. Варіантів поки немає, але більшість зарубіжних чемпіонатів ще тривають. Ось уже після їх закінчення команди будуть набирати нових людей, і вже тоді стане все ясно.
- Якщо виникне варіант з продовженням кар'єри в Росії, будете його розглядати?
- Так, однозначно буду розглядати. Політика – політикою, але спортсмен повинен займатися своєю справою.
- Як ставитеся до того, що на Євробаскет-2015 збірна, швидше за все, поїде без Майка Фрателло?
- Майк Фрателло – тренер з великої літери, принаймні, для мене. Кожне тренування, кожна хвилина була мені до душі. Дуже шкода, що через ситуацію в країні доведеться обходитися без нього в цьому році.
- Які перспективи у нас на Євробаскеті без Фрателло?
- Поки не ясно, хто прийде на його місце, тому важко сказати, що зміниться в самій збірній. Думаю, новий штаб буде відштовхуватися саме від того, що дав команді Фрателло. На Євробаскеті граємо в Прибалтиці і з прибалтами, так що буде дуже непросто. Але зробимо все можливе, щоб як мінімум вийти з групи (у нас в групі Литва, Латвія, Естонія, Бельгія, Чехія; в плей-офф виходять чотири команди. – Ред.).
- Які умови проживання у вас в Южному?
- Разом з контрактом покладалася квартира, відразу ж після приїзду оселилися в Южному. Місто сподобався, майже всі тут – вболівальники. Коли йдеш по місту, всі вітаються, посміхаються, дякують за минулі ігри, вітають, бажають успіху. Я дуже задоволений, що провів цей сезон саме в "Хіміку". Якби чемпіонат наш був високого рівня, то не замислюючись залишився б тут.
- Чи не нудно було в невеликому Южному після Донецька та Дніпропетровська?
- Ні в якому разі. Щовихідних вибиралися в Одесу, адже вона недалеко. Взагалі, найголовніше для мене – повітря і море, так що тут було дуже комфортно.
- Чим займаєтеся у вільний час?
- Дуже люблю грати в більярд, в Дніпропетровську постійно збираємося з друзями. Зараз, звісно, виходить трохи рідше, але от влітку обов'язково продовжу традицію. Раніше любив риболовлю, але зараз закинув цю справу. Ну і, звичайно, проводжу вільний час зі своєю сім'єю, багато гуляємо.
- Думали про майбутнє після баскетболу? Можливо, бачите себе в ролі тренера?
- Так, вже замислювався, але поки визначеності ніякої. Тренер? Ні (сміється). Взагалі поки себе не бачу в цій ролі. Дивлюся, скільки вони нервів витрачають, скільки сил. Ні, точно не тренер. Хоча в житті все може змінитися.
- Життя професійного спортсмена – це, багато в чому, подорожі...
- Подорожі я дуже люблю. Не можу довго сидіти на одному місці, як тільки представляється можливість – відразу кудись летимо або їдемо з дружиною. Люблю Крим. Я, можна сказати, такий морський хлопець, тому влітку покатаюся по узбережжю, дуже подобається там. Ще запам'ятався Львів, особливо історична частина, як тільки випаде можливість – обов'язково повернуся.
- Якимись видами спорту цікавитеся крім баскетболу?
- Футболом. Люблю і пограти, і подивитися. Вболіваю за "Дніпро", особливо приємно зараз стежити за командою. У них такі показники цього року, що гріх не вболівати (сміється).
Денис Віленський