Віктор Захаров з сестрою Юлією. Дружина Анастасія залишилася з донькою, якій місяць. Фото hcdonbass.com
- В Україні з'явилася премія для найкращих хокеїстів сезону. Що вона означає?
- Багато чого. Незвично, що така увага до хокею у нас. Я думаю, це стане поштовхом на майбутнє, тому що хоч за світовими мірками ми і скромні хокеїсти, але це вже початок чогось. Може, побудують нові арени, і буде більше команд.
- Який зараз рівень чемпіонату України?
- Об'єктивно залишає бажати кращого порівняно з топовими європейськими. Але ми на правильному шляху. Нашій лізі всього три роки, тому з часом приходитимуть молоді хлопці. І, може, премія "Герої хокейного року" покаже, що є хоча б до чого прагнути.
- З ким із європейських чемпіонатів можна порівняти УХЛ?
- Важко відповісти. Але в усякому разі наш чемпіонат краще, ніж в тих же Литві чи Естонії. Хоча вважається, що збірна Естонії рівна нам, а Литва зараз трохи вище. Але ми прагнемо бути схожими на чемпіонат Польщі, Білорусі. Наразі вони краще хоча б тому, що там не шість команд, а 10-12.
- Після чемпіонату світу з участю України нашу збірну багато критикують. Не так уже й давно ми боролися за місце в еліті і виступали на Олімпіаді. Зараз намагаємося вижити в дивізіоні IB.
- На нагородженні "Героїв" були Дмитро Христич – гравець НХЛ і учасник Олімпіади-2002, Костянтин Косянчук, Олександр Побєдоносцев, Олександр Матерухін, який, на жаль, в силу обставин прийняв білоруське громадянство. Все це покоління, це був викид ще радянської школи, і цей викид закінчився десь на перетині 2010-х років. А українській школі елементарно не вистачає вихованців. Якщо 1990 році школа київського "Сокола" була визнана найкращою в СРСР, то це про щось говорить. І коли настав час хлопців, які проходили цю школу в 80-х, закінчувати кар'єру, закінчилися і успіхи збірної. Все взаємопов'язано. У нас молода країна і, як би сумно це не звучало, толком нічого не розвивалося в період незалежності.
- Який стан збірної, де багато молодих хлопців?
- Потенціал є, але потрібен час. Коли ми займалися в дитячій школі (Віктору 25 років. – Авт.), у нас в чемпіонаті було всього 6 команд. Зараз дитячих команд набагато більше, але є проблеми в тому плані, що це не державні школи і все на плечах батьків.
- Чемпіонат світу дивилися? У чому феномен Фінляндії?
- Їх сила в тому, що вони грали як команда. У них не було зірок, говорили, що це команда "ноунейм", і неприїзд енхаелівців відіграв велику роль – вони цілий місяць готувалися одним і тим же складом. У їх тренера не було головного болю, як у тій же збірній Росії, де приїхали Овечкін, Малкін, Кузнецов, Кучеров... І кого куди ставити? А канадці щороку привозять не найсильніших енхаелівців. Нам би такі були за щастя, але для Канади це, звісно, не те. Але всі знають, яка фінська школа хокею – скільки у них команд, ліг і гравців. Все йде від дитячо-юнацького хокею. Якщо взяти конкретно цей чемпіонат і його склад учасників, то титул – це маленьке диво для фінів, а якщо взяти розвиток хокею загалом, то це реальна закономірність.
- Стартував фінал НХЛ "Бостон" – "Сент-Луїс". Що скажете про "Брюїнз"?
- Не сказав би, що "Бостон" в фіналі – це несподіванка. Обидві команди з історією, колись вони вже грали між собою у фіналі. Але обидва клуби мені не подобаються. Раніше вболівав за ту ж "Тампа-Бей" зразка нашого Руслана Федотенка, коли він був володарем Кубка Стенлі.
- Багато талановитих хокеїстів виїжджають з України. У вас були пропозиції з-за кордону?
- Зараз немає, на жаль. Але все підв'язано під сумні події 2014-го, які відкинули наш хокей на якісь роки назад. До цього була можливість грати на хорошому рівні і в Україні, коли грали за "Донбас" в КХЛ. Після того, як "Донбас" перестав там виступати, були команди, які протягнули руку допомоги нашим хокеїстам. Але цього нам було недостатньо. Водночас дуже важко бути легіонером. Я рік грав в Казахстані і знаю, як це. Легіонер повинен бути найкращим в команді. І нашим хлопцям за кордоном важко – вимоги до них дуже великі.
Проблема і український паспорт. У європейському чемпіонаті простіше взяти румуна, литовця або кого завгодно з європейським паспортом, оскільки менше проблем з документами. Нам влаштуватися за кордоном – це паперова тяганина. Тому сподіваюся, що наша ліга розвиватиметься та колись і до нас проситимуться приїхати і пограти.