Лідер збірної з важкої атлетики: "На турніри їжджу з маминою іконою"

20 листопада 2015, 12:24
Юлія Калина перед чемпіонатом світу (20-28.11) розповіла нам про неспокусливі Америку та Діснейленд

На ЧЄ. Юлія Калина навесні виграла "золото", але на ЧС будуть підступні азіатки

— Юліє, на чемпіонаті Європи навесні ви взяли "золото" з результатом 238 кг. Це на 15 кг менше торішнього "золота" світу. Зможете додати?
— Підготовку коментувати не хочу, тому що ми, спортсмени, люди забобонні. Єдине, що можу сказати — тренувалася на базі в Конча-Заспі.

— Після Олімпіади-2012 ви змінили вагову категорію на 63 кг. Вже комфортно в ній?
— Стало набагато менше травм. Раніше у мене було багато проблем зі спиною. Навіть не знала, що й робити. Зараз, з набором ваги, набрався і м'язовий корсет. Полегшало. Так, кілограмів більше треба піднімати. Хоча різниці я особливо не відчуваю. Якби я піднялася на дві категорії, то так. Можу сказати одне: важко і там, і там.

Реклама

— На ЧС моду задають азіатки. Як з ними можна боротися?
— Цього ніхто не знає. Якби хтось розгадав цей секрет, то вже б давно азіаток обіграв.

— Що потрібно для ліцензій на Ігри в Ріо?
— Командою треба зайняти не нижче дев'ятого місця. Тоді у нас будуть всі чотири ліцензії. У 2014 році ми зайняли восьме місце, а в цьому потрібно його підтвердити. Якщо не підтвердимо — три ліцензії. А хто вже поїде, вирішимо на чемпіонаті України перед Олімпіадою.

— Уже мрієте про Ріо?
— Ні, звісно. Навіщо мені про нього думати, якщо ліцензії ще нема? Хоча в Ріо, напевно, красиво.

Реклама

— Цей ЧС пройде в Техасі, в Х'юстоні. Вибрали місця, які хотілося б побачити?
— Часу не буде. Я приїду за пару днів до змагань, буду готуватися, виступлю і поїду додому. Про Америку я взагалі мало чула. Знаю, що моя подружка-гімнастка в США переїхала, в Лас-Вегас. Ось всі мріють про Штати, а мені все одно якось. Я з минулого грудня готуюся до цих змагань. Ось погуляю десь зайву тиждень і всю форму розгублю. Потім сама себе не поважаю. Тому і Х'юстон дивитися не збираюся. Навіщо рік готуватися, щоб потім цього позбутися?

— До речі, недавно ЧС по боротьбі проходив у Лас-Вегасі. Такі місця цікаві або відволікають?
— Вегас мене б не спокусив. У 2011-му у нас був "мир" в Парижі, біля Діснейленду. Тоді теж боролися за ліцензії на Ігри. Ніхто не гуляв по цьому парку і не розважався. Ми знали, за чим приїхали, і взяли всі чотири ліцензії.

— А чи є у вас амулет?
— Дуже давно мені мама подарувала ікону. Завжди кладу її в рюкзак і їжджу з нею на змагання.

Реклама

— Дочку бачите у важкій атлетиці?
— Ми пробували. Мій тато з нею займався, але ще занадто рано. Їй всього 9 років було. Ще маленька, їй важко. Вона піднімала 35 у поштовху та 25 у ривку, 50 кг присед. Я, наприклад, почала в 12. Мирославі скоро теж буде 12. Кажу батькові, мовляв, давай знову, а він: "Вона ще маленька". Онуків завжди жалкіше, ніж дітей (сміється). Хоча я теж думаю, що важка атлетика — не її. Донька трохи слабохарактерна, така бабусина внучка. Записалася в театральний гурток нишком від усіх. Буде актрисою.