Артем Кравець. Фото ФК "Динамо"
Нападаючий київського "Динамо" Артем Кравець, в активі якого вісім забитих м'ячів в цьому сезоні, розповів про зміни в команді, а також відсутність у збірній України.
- Ви перемогли "Шахтар" і в чемпіонаті, і в фіналі Кубка України. У чому секрет?
- Який секрет? У Кубку перемогли, в Суперкубку – поступилися, в прем'єр-лізі знову взяли верх. Мабуть, було більше бажання, адже вже багато років не могли здолати "гірників" в чемпіонаті. Особисто для мене це був дуже важливий поєдинок, на який налаштовувалися по-особливому.
- Це "Динамо" вийшло на новий рівень або "Шахтар" став слабшим?
- Думаю, що донеччани не стали слабшими. А те, що ми додали порівняно з минулим сезоном, видно неозброєним оком.
- В останні роки "Динамо" нестабільно виступало на міжнародній арені. Зараз ситуація змінилася. Це тому, що дісталися не найсильніші суперники?
- Не думаю, що вся справа в суперниках. Тим більше, "Ріу Аве" не так на останніх ролях в чемпіонаті Португалії, "Стяуа" взагалі провідний клуб Румунії, має великий досвід виступів у Лізі чемпіонів. На мій погляд, багато що залежить від нашої гри. Ми стали більш злагоджено діяти, кожен футболіст знає, що робити. Тренерський штаб все добре пояснює.
- Ви в цьому сезоні забили вже вісім м'ячів. Цьому є пояснення?
- У попередніх сезонах мені практично не довіряли. Зараз ситуація змінилася і намагаюся виправдати очікування тренерів. В принципі, результативність непогана, але відчуваю, що здатен на більше. Але для мене індивідуальні досягнення другорядні.
- Створюється враження, що команда розцвіла після того, як пішов Олег Блохін. Чи справа в Сергієві Ребровому?
- На мій погляд, велика заслуга в цьому Сергія Станіславовича. Тому що налагодилися відносини між тренерами і футболістами, нам підказують, як тактично правильно грати, просять діяти агресивно. Все це в комплексі і дає позитивний результат.
- Наприкінці матчу нашої збірної з командою Білорусі Андрій Ярмоленко міг сам завершувати контратаку, але не поскупився і віддав передачу на Сергія Сидорова. Такий футбол хочуть бачити і в клубі?
- Думаю, в такій ситуації кожен футболіст повинен віддавати пас. Так, Андрій міг взяти гру на себе, але побачив кращий розвиток подій і все зробив як треба. За це йому честь і хвала, адже другий гол повністю зняв питання про переможця цього важливого матчу.
- Вас ще щось вразило в поєдинку з білорусами?
- Звичайно, не можна обійти увагою підтримку нашої команди. З України в Білорусь приїхало багато наших співвітчизників, які створили на трибунах чудову атмосферу. Думаю, це надихало команду. Слава Богу, що перемогли, адже три очка були дуже потрібні нашій збірній.
- Було багато розмов, що в збірну могли б запросили і вас, і Олександра Гладкого. Як думаєте, чому Михайло Фоменко вас не викликав?
- Це треба у тренера питати. Я викладаюся на 100 відсотків, намагаюся доводити свою придатність і в чемпіонаті, і в Лізі Європи. Хочу довести, що гідний виступати за національну команду. Думаю, Михайло Іванович мене викличе, коли вирішить, що я на це заслуговую. Я продовжую працювати, попереду у "Динамо" важливі матчі. А по збірній – побачимо.
- Минулого сезону ви далеко не завжди мали місце в складі "Динамо", але підписали з клубом новий річний контракт. Вболівальники це скептично сприйняли. А ви самі вірили, що зможете закріпитися в основі киян?
- У мене була домовленість, що якщо за підсумками зборів не буду потрібний команді, я піду на рік в оренду. А після того, як контракт закінчиться, ми розірвемо співпрацю. В принципі, це був останній шанс.
- А були якісь варіанти оренди?
- В принципі, були варіанти виявитися не тільки в оренді. Хотів грати в Голландії, на той момент мав звідти конкретну пропозицію.
- Напевно, травма Дьемерсі Мбокані і трансфер Брауна Ідейє – плюс особисто для вас?
- Для Ідейє на краще, що його продали – він завжди хотів грати в англійській прем'єр-лізі. Наскільки мені відомо, він не жалкує про свій перехід. А Мбокані отримав пошкодження і вибув на певний час. Таке буває у футболі. Однак до цієї ситуації я повинен був бути готовий. Треба було використовувати той шанс, який мені дали.
- Може, вам хотілося зробити щось схоже на те, що вдалося Максиму Шацьких?
- Звичайно, мені хочеться забивати якомога більше. Цього вимагають від нападника в будь-якій команді. Але особисті рекорди для мене другорядні. Головне – допомагати команді.
- Шацьких справляв враження якогось "діда", здавалося, не церемонився з молодими. Ви тренувалися з ним разом. Який він насправді?
- Він зовсім не такий. Ми з Максимом тренувалися і грали разом – і в "Динамо", і в "Арсеналі". Хочу сказати, що Шацьких – хороша людина. Ніякої зірковості або зневажливого ставлення до молодших не плекав. Нормальний у відносинах, до нього завжди можна було звернутися за порадою і він не відмовляв у допомозі.
- Попереду у вас зустріч з командою Шацьких. Які очікування від цього матчу?
- Ми серйозно готуємося до поєдинку з ужгородцями. Три очка дають за перемогу як над "Шахтарем", так і над "Говерлою". Те, що ми зробили в минулому турі, не матиме значення, якщо втратимо очки з наступним суперником.
- Наостанок: нещодавно зауважив Олександра Рибку при випуску "Кварталу 95". Ви також відвідуєте подібні заходи?
- Так само люблю "95-й квартал". Ми з дружиною були на їх концерті в минулу п'ятницю. Разом з нами були і Рибка, і Макаренко, і Рибалка. Прекрасно провели час.