Богдан Бондаренко - про події у Харкові
Вторгнення Росії в Україну продовжується вже сьомий день. Мабуть, найгарячішою точкою залишається Харків, який активно бомблять фашисти.
У рідному місті ледь не опинився 32-річний Богдан Бондаренко, чемпіон світу та Європи зі стрибків у висоту, а також бронзова призерка Олімпійських ігор-2016.
Читайте також: "Град", "Смерч", "Калібр" та заборонені бомби – якими ракетами окупанти атакують Харків
На момент початку війни харків'янин перебував у Римі та готувався вилетіти до України, проте рейс скасували через напад Росії. При цьому родина Богдана розділилася.
"Мати та брат залишилися в місті, бо бабуся похилого віку і з нею було б важко їхати. Дружина та донька виїхали з Харкова у четвер після першого бомбардування, о 10-тій ранку. І лише у вівторок вони перетнули кордон з Угорщиною.
Вони їхали зламаною машиною. Вони мали багато проблем. На щастя, люди поводилися чудово. Мені дозволили залишитись на ніч і підвезли. Дружина та дочка вже прибули до Будапешта та ми скоро зустрінемося там.
Мама, брат і бабуся спускаються в підвал щодня, коли починаються бомбардування. Вони проводять там майже щоночі, їм холодно. Розмовляємо телефоном, хоча зв'язок обривається.
Вони, звичайно, вважали за краще б піти, але бабусю кинути не можуть. Крім того, не дуже зрозуміло, в який бік тікати. На виїзді із міста російські війська обстрілюють багато машин. Залишитись складно, піти теж.
Обидва варіанти небезпечні. У мене досі є родичі, які залишилися в селі на північ від Харкова, ближче до кордону з Росією. Там також ситуація не радісна".
Розповів Богдан і про обстріл мирних жителів Харкова.
"Стріляють по житлових кварталах, це найстрашніше! Відео, на якому вони ціляться прямо в будинки простих людей, є незаперечним доказом. Бомби також падають на дитячі садки та інші громадські місця.
У вівторок ракета повністю знищила будинок місцевої адміністрації на площі Свободи, тобто об'єкт, де могли зупинитися люди. Те саме з ботанічним садом поряд. Я живу всього за кілометр звідси, мої батьки живуть на такій відстані від цього місця.
Багато людей втрачають життя. Місцеві жителі вже знають, коли скидається бомба та коли летить ракета. Може здатися, що це кошмар, від якого всі хочуть прокинутися.
Крім того, Богдан поки що не готовий говорити про повернення до Харкова. Він стверджує, що знайшов собі іншу місію під час війни.
"Поки що мені потрібно знайти місце в Угорщині, де моя дружина і дочка проведуть цей час. А пізніше ми побачимо, чи це можливо. Зараз я намагаюся допомогти по-іншому. Багато жінок з дітьми намагаються потрапити за кордон з Харкова та багатьох інших місць України.
Їхні чоловіки пішли на війну і вони залишилися одні. Я вже отримав деякі знання про те, як поїхати, наприклад, до Угорщини. Куди піти та де зупинитися. Можна сказати, що тепер я координатор у цьому типі справи.
Я також хочу розповісти про те, що насправді відбувається у моїй країні. Я просто шокований тим, що деякі з них цього не розуміють. Також моїм друзям, із якими я змагався як спортсмен".