"Хоффенхайм" - клуб із села
"Хоффенхайм, три з гаком тисячі жителів, нудне село на півдні Німеччини", – так почав репортаж про матч Ліги чемпіонів "Хоффенхайм" – "Манчестер Сіті" британський журналіст, мій сусід у ложі преси. Англієць мав рацію. Похмура місцевість. Красотами мальовничих берегів річки Некари можна милуватися кілометрів за двадцять на північний захід, в околицях оспіваного поетами Гейдельберга. Там – благодать, справжній магніт для інтуристів (до речі, брати Клички, не раз проводили бої в сусідньому Мангеймі, завжди зупинялися саме там). Одні тільки шикарні руїни старовинного замку чого варті! А Хоффенхайм? За великим рахунком – нічого особливого.
З іншого боку, що збереглося спільного у сьогоднішнього популярного клубу і його рідного села? Тільки назва. Живуть футболісти-професіонали аж ніяк не в Хоффенхаймі. Забудовані багатими віллами околиці того ж Гейдельберга підходять для цього набагато краще, та й такі-сякі розважальні заклади є. Або Валльдорф (там розташована штаб-квартира концерну SAP – одного з головних спонсорів "Хоффенхайма"), де нерухомість взагалі найдорожча в Німеччині (однокімнатна під горищем за 720 євро на місяць плюс "комуналка" в Валльдорфі зняти не бажаєте? Або, чого розмінюватися на дрібниці, відразу купуйте скромну трикімнатну квартирку за 550 тисяч євро. Якраз по кишені для профі з Бундесліги).
Коли десять з половиною сезонів тому хоффенхаймці несподівано для всіх (і для самих себе в тому числі) увірвалися в Бундеслігу, питання "де грати?" стало руба. Затишний п'ятитисячник, і в нижчих дивізіонах давно вже тріщав по швах, для матчів в еліті був елементарно непридатний. Але де будувати новий стадіон? У самому Хоффенхаймі? Неможливо! У великому промисловому центрі – Маннгеймі? У романтичному Гейдельберзі? Ні! Звичайно ж, неподадік від дому – в прилеглому Зінсхаймі!
На околиці 35-тисячного містечка напрошувався майже ідеальний майданчик. Але побудувати сучасну арену в чистому полі – це лише півсправи. Піди спробуй підвести до неї комунікації, автомобільні дороги, не кажучи вже про трамвайні чи залізничні колії. А тут поруч – автобан. Навіть є окрема станція електрички. Раніше вона називалася "Зінсхайм-Музей", нині перейменована: "Музей/Арена".
Який музей? Технічний. Цей музей довго був головною визначною пам'яткою Зінсхайма (нині поза конкуренцією – футбольна команда). Тут можна дуже цікаво провести час. Ретро-техніка на будь-який смак: колекція старих "Мерседесів", унікальні пожежні машини, гоночні боліди всіх мастей, паровози, танки часів Другої світової. А якось взяли експонати напрокат – два унікальних історичних лімузини. Віп-пасажиром одного з них свого часу був Адольф Гітлер, господарем іншого – Йосип Сталін ... Але головна фішка – по суті, близнюки, "ширяють" на опорних колонах, легендарні літаки: франко-британський "Конкорд" і радянський Ту 144. Футбольні вболівальники, які не полінувалися подолати крутий підйом гвинтовими сходами, з оглядового майданчика отримають можливість насолодитися чудовим краєвидом на "Рейн-Некар Арену", що розташувалася в безпосередній близькості. А після, увійшовши в салон, зможуть відчути себе пасажирами авіалайнера другої половини XX століття. Можливо, саме на такому літаку в 70-і роки тодішній єврокубковий дебютант "Шахтар" літав на виїзні матчі, в гості до грізних "Ювентусу", "Барселони", "Монако" ...
Як же виник тут клуб – учасник Ліги чемпіонів? Сільська футбольна команда, швидше за все, і зараз сіяла б хіба що на рівні регіональних турнірів, якби не один юний футболіст – син господаря сільського м'ясного магазину, який захищав кольори рідного клубу понад півстоліття тому. Професіоналом він не став – Дітмару Хоппу була уготована інша доля. Німецький Білл Гейтс, заснувавши разом з друзями-колегами корпорацію SAP, зробив блискучу кар'єру бізнесмена. Розробляються SAP програмні продукти – системи управління підприємствами – тепер відомі у всьому світі. Ставши мільярдером (капітал одного з найбагатших людей Німеччини оцінюється приблизно в 10 млрд євро), він ніколи не забував про футбольну команду свого дитинства.
Наївно думати, що Хопп діяв виключно безкорисливо. Хитрий лис-бізнесмен виявив на ринку вільну нішу. Найбагатший регіон Рейн-Некар, унікально розташувався на стику трьох федеральних земель, давно нудьгував за великим футболом. Серед інших варіантів Хопп розглядав реанімацію маннгеймського "Вальдгоффа", який колись виступав в Бундеслізі (якщо пам'ятаєте, у свій час там грав Юрій Максимов). Але в підсумку вирішив підняти на футбольний Еверест свій рідний "Хоффенхайм".
Зростала кількість прихильників "Хоффенхайма", ще швидше збільшувалася армія заздрісників. Здавалося б, абсолютно нормальна ситуація: шанована людина вкладає свої гроші в улюблений футбольний клуб. При цьому розвивається весь регіон, з'являються дитячі футбольні школи, проводяться благодійні акції. Живи та радій! Але ж ні. У Німеччині вискочок (до того ж багатьох) не дуже шанують. Хвилі громадського протесту не вщухають донині: "Село!", "Де ваші традиції?", "Звідки ви взялися?". Особливо стараються дортмундські фанати. Транспаранти образливого змісту на адресу Дітмара Хоппе, на жаль, стали неодмінним атрибутом сектора ультрас "Боруссії" на матчах з "Хоффенхаймом". Роботи у адвокатів як і раніше багато, хоча вороже налаштовані потихеньку звикли, тим більше у них з'явився новий подразник – "Лейпциг" зі своїм багатим власником.
Тим часом "Хоффенхайм" уже одинадцятий рік виступає в Бундеслізі – і набирає обертів. Минулорічний єврокубковий дебют вийшов змазаним. Подолати бар'єр кваліфікації ЛЧ, отримавши в суперники сам "Ліверпуль", хоффенхаймцям виявилося не під силу, а виступи в Лізі Європи і зовсім не склалися. Зате була завойована пряма путівка в груповий етап ЛЧ – небувалий успіх! Ажіотаж у регіоні (на матчі "Хоффенхайма" з'їжджаються вболівальники з усіх міст і сіл в радіусі близько 50 кілометрів) був величезний, квитки на матчі в рідних стінах, як було оголошено, розійшлися за лічені години.
Вереснева гра з "Шахтарем" в Харкові була вписана в історію "Хоффенхайма" золотими буквами, як перший справжній (кваліфікація – не береться до уваги!) Ліго-чемпіонський матч. У програмці (відзначимо, одна з кращих серед подібних видань у Німеччині!) до першого домашнього матчу турніру з "Манчестер Сіті" зустрічі в Харкові було приділено особливу увагу. Чотири сторінки, детальний звіт, численні фотографії. Коли зазвучав такий звичний для вуха вболівальника "Шахтаря" гімн Ліги чемпіонів, спортивний директор "Хоффенхайма" Олександр Розен, перебуваючи в підтрибунних приміщеннях стадіону "Металіст", з пафосом виголосив: "Тепер і ми тут стали своїми". Німці залишилися задоволені нічийним результатом. Боязкості вони не відчували, "ніхто і не зрозумів, що це у нас було в перший раз", – зауважив тоді Розен.
Олексій Ісаєнко, Німеччина