Вчора, забравши багаж і вийшовши в зал до зустрічаючих, більшість пасажирів аеропорту "Бориспіль" в перші миті губилися і завмирали на місці. Перед ними стояла збуджений натовп з національними прапорами, синьо-жовтими кульками, букетами і плакатами, скандували: "Постол – чемпіон!" А доповнювали картину панянки в українських костюмах з короваями і сіллю. Так уболівальники і друзі зустрічали вдома новоспеченого чемпіона світу WBC в суперлегкій вазі Віктора Постола. Титул він завоював в ніч на неділю в Каліфорнії, в 10 раунді відправивши в нокаут аргентинця Лукаса Матісса. "Кличко так не зустрічають, як зустрічають Постола", – чулося в натовпі.
"Знав з самого початку, що Матісса захоче мене нокаутувати в перших п'яти-шести раундах, – згадав бій Постол. – Тому у мене було завдання протриматися до другої половини, щоб він трохи підсів і вже самому накочувати. Я спеціально провокував його поглядом , щоб він кидався на мене, провалювався і втомився. І все вийшло. Я відчув потрібний момент і виграв нокаутом. Хоча коли потрапив по ньому в 10 раунді, спочатку подумав, що аргентинець все-таки встане. Але навіть якби він піднявся, думаю, що я б його добив. Хоча пару раз я відчутно пропустив, але у нього дійсно важкі удари, і я розумію, чому він стільки боїв виграв нокаутом. Тому я був сфокусований, ні в якому разі не розслаблявся".
Розповів Постол і про те, що після поєдинку сказав його наставник Фредді Роач. "Зазначив, що я молодець: дотримуюся дисципліни і виконую його команди. За це він мене полюбив. Його перший улюблений боксер – Менні Пакьяо, а другий – Вітя Постол".
Ім'я наступного суперника Постол поки називати не поспішає, хоча ЗМІ щосили нав'язують йому об'єднавчу дуель з чемпіоном WBA Теренсом Кроуфордом. "Зараз я відпочину, і потім ми з командою все вирішимо, – сказав чемпіон. – Дуже багато претендентів – і Пакьяо, і Кроуфорд, і ще один американець Едріен Бронер. Може, наступною буде захист титулу, а, може, і їх об'єднання. Як мені сказав Сергій Дзинзирук, це тільки початок. А вся основна робота починається зараз, адже весь час проти тебе будуть дуже гарні бійці, потрібно тримати себе у формі і доводити, що Україна сильна".
Не забув Постол подякувати і свою промоутерську компанію, головою якої є Степан Черновецький: "Пишаюся, що я перший чемпіон світу WBC у компанії Elite Boxing Promotion".
Осторонь, непомічена журналістами, стояла дружина Віктора. "Слава Богу, що все закінчилося, бо Вітя йшов до цього так довго, – розповіла нам Ольга. – Збір вийшов дуже важким. Цього разу я не літала з ним до Америки, щоб не відволікати. Прилетіла в США вже 1 жовтня. Звичайно, під час бою серце йокало, я дуже переживаю, коли він пропускає удари, адже для мене всі бої – особливі. Люблю дивитися в залі, ніж сидіти вдома і чекати, коли подзвонять і скажуть результат. До поєдинку спеціально підібрала червону вишиванку, щоб було видно, що ми з України. Місцева публіка зустріла нас холодно: у залі було багато аргентинців. Ми на них не ображаємося, пояс-то наш".
Розповіла Ольга і як налаштовувала чоловіка перед боєм: "Говорила, щоб був уважним, щоб не пропускав, не опускав своєї руки і дуже старався. У він у мене такий спокійний, ніколи не переживає і підходить до всього з холодною головою. Не дарма його називають Айсменом. Перед боєм я постійно читала і наші ЗМІ, і американські. Прикро, що там його трішечки недооцінили. Чомусь усі вважали, що програє".
У сім'ї Постолов є традиція – перед боєм пекти торт "Мурашник", але цього разу від неї довелося відмовитися. "Не було повноцінних умов, будемо вже випікати вдома, – пояснила Ольга. – Після поєдинку ніяк особливо не святкував. Шампанського в роздягальні не було, у нас так не прийнято. Пішли в ресторан, поїли суші і все".