Капітан "Будівельника": "Треба пробувати грати в Європі. Нема чого боятися"

15 травня 2017, 10:39
Артур Дроздов вважає, що чемпіонат України став цікавішим: командний рівень зріс і почали приїжджати легіонери

Артур Дроздов. Фото БК "Будівельник"

Капітан чемпіона України з баскетболу київського "Будівельника" 36-річний Артур Дроздов поділився враженнями від минулого сезону, порівняв рівень чемпіонатів останніх років і розповів про своє майбутнє.

- Старт чемпіонату був вісім місяців тому, і найважливіше, що відбувається в кінці, в плей-офф, – оцінив сезон Артур Дроздов. – Уже в другій половині регулярного чемпіонату ми набрали хід і виглядали по-іншому. У нас додалося декілька нових гравців, і ми стали краще взаємодіяти. І якщо на початку сезону ми програли вдома "Хіміку" 20 очок, то потім ми вже і в Південному вигравали, і вдома з ними боролися. Фінал вийшов цікавим, обидві команди були сильні і все вирішували деталі. І в останніх двох іграх в Південному ми діяли у хорошом настрої, командно, в останньому матчі взагалі показали характер і були впевнені в своїх силах.

Реклама

- Кого б відзначили з тих, хто прийшов по ходу сезону?

- Не те, щоб один гравець щось змінив. Хлопці додавалися і впливали на нашу гру – спочатку Стефенс, потім Філдс – з ним ми взагалі по-іншому заграли, хоча потрібен був час, щоб зігратися. У чому по-іншому? Це більше тактичні нюанси. Ну, він задній гравець, і дуже багато часу проводить з м'ячем, а у нас був ще й Дугат ...

- Потрібно було вміти ділити м'яч?

Реклама

- І цього теж потрібно було навчитися. Адже на майданчику п'ять чоловік. Плюс у нас в кінці були травми. Ще перед плей-офф вилетів Стефенс, і потім у нього ще була дискваліфікація на пару ігор. І потрібен був час, щоб правильно розподілити ролі і знайти свою хвилю перед плей-офф.

- "Будівельник" виграв за рахунок досвіду? Адже "Хімік" був фактично наймолодшою командою ЧУ.

- Так, проте у них багато хлопців, які хоча й молоді, але вже давно грають разом і останні пару сезонів були чемпіонами. І у них хороший тренер, так що команда у Південного досить досвідчена, хоча і багато молоді. Плюс дуже вдало вони посилилися американцями, особливо задній гравець Сміт – дуже небезпечний. Звичайно, якщо порівнювати індивідуально по гравцях, то у нас вони в основному і старші, і досвідченіші. Це може бути своїм плюсом в плей-оффі, адже ти багато вмієш, але на майданчику не завжди все вирішують вік і прізвища.

Реклама

- Якось змінив команду програш у фіналі Кубка?

- Напевно, наклав додаткову відповідальність. Ми вважалися фаворитами, вигравали у "Дніпра" по ходу матчу і так прикро програли. Сподіваюся, всі зробили висновки, адже багато розбирали поєдинок.

- Який зараз рівень ЧУ? Є перспективи в єврокубках?

- Якщо порівнювати з тим, що було років п'ять тому, то сьогодні через складну економічну ситуацію немає такої кількості і якості іноземців, як тоді. Але якщо порівнювати з чемпіонатом останніх років, то цей значно цікавіше: командний рівень зріс і почали приїжджати легіонери. Я сподіваюся, наступного року буде більше наших команд в єврокубках, а не одна, як в цьому. Дай бог, щоб ситуації були стабільні в клубах, і треба пробувати грати в Європі. Нема чого боятися.

- Думали про продовження кар'єри?

- Попередньо думаю, що залишуся в Києві.

- І хотілося б до єврокубків? Або вже в них награлися?

- Ні-ні, звичайно, хотілося б. Брати участь в єврокубках завжди і престижно, і цікаво. Чесно кажучи, нам більше подобається грати, ніж тренуватися, хоча треба, щоб перебору ігор теж не було.

- Ви один з найдосвідченіших в команді? Молодь по батькові не звертається?

- Я не прошу їх про це і не хочу (сміється). А ставимося один до одного з повагою, природно, я намагаюся всім допомагати, я відкритий для всіх. Це вже десь моя роль зараз – і як капітана, і як досвідченого гравця. Потрібно допомагати молодим, щоб вони росли, але головне – щоб вони самі цього хотіли.

- Чемпіонство команда відзначила в боулінгу. Як добре ви граєте?

- Ми і раніше ходили до боулінг. Дуже непогано грає Стефенс, я навіть запитував у нього: ти в Америці часто граєш? Він відповів: коли є можливість. Але останній раз у нас був надто веселий настрій, ми паралельно їли, так що не сильно там і змагалися, не було азарту. Просто було приємно побути разом. Хоча потім у нас ще була святкова вечірка, і до мера Києва ми потрапили. По ходу чемпіонату ми робили важку роботу, і коли виграєш, то розумієш, що це все було не дарма.