Як монета і папір вирішували долі матчів: ТОП-5 дивовижних історій жереба у футболі

18 листопада 2020, 20:02
Поки не ввели футбольні пенальті та правило голу на виїзді, командам доводилося залежати і від удачі

Жеребкування після матчу Іспанія - Туреччина/Фото editorialpuskas.com

17 листопада Україна і Швейцарія не змогли зіграти в 6-му турі Ліги націй і визначити команду, яка вилетить з елітного дивізіону. Після нових випадків коронавірусу в складі "синьо-жовтих" лікар кантону Люцерн скасував матч і закрив збірну на карантин. І тепер одним з варіантів розвитку подій може стати жереб від УЄФА – перемога однієї з команд 1:0 або нічия 0:0. І це не перший випадок, коли переможця зустрічі визначає удача.

Читайте також: "Жеребкування – як рулетка в казино": ексгравець збірної не радить Україні сподіватися на удачу

Реклама

До початку 1970-х у футболі не було післяматчевих пенальті, а до кінця 1960-х і правила виїзного голу, тому в матчах на виліт проводилося перегравання або ж долю команд вирішувала монетка. Дивіться найзнаковіші примхи жереба.

Монета Великої Британії / Фото: Reuters

Перший щасливий голкіпер

Реклама

Історики вважають, що вперше команди поклалися на удачу майже півтора століття тому. 17 листопада 1873 року переможця в одному з раундів Кубка Англії між "Шеффілдом" і "Шропшир Вондерерз" визначив жереб. Дивно, але обидва матчі завершилися нульовою нічиєю, і суперники навіть були готові грати знову. Однак під час післяматчевого відпочинку у шрусберському готелі "Равен" спонтанно вирішили довіритися монеті.


"Шеффілд"

І в дуелі капітанів удача посміхнулася голкіперу "Шеффілда" Гаррі Вокеру Чамберсу. Цікаво, що другий матч найстаріший клуб світу догравав у меншості і буквально вимучив нічию. Але потім йому посміхнулася Фортуна.

Реклама

Як франк і Шестерньов поховали СРСР

В Україні найкраще знають історію з жеребом на Євро-1968. Тоді півфінал між збірними Італії та СРСР завершився "сухою" нічиєю, після чого до суддівської кімнати були запрошені капітани обох команд – Шестерньов і Факкетті, три арбітри матчу і представник УЄФА іспанець Руйола. Переможця визначали французькою монетою.

"Руйола запитує у Шестерньова, який бік монети вибере він. Я за цей час встиг уважно її оглянути і зауважив, що одна її сторона, яка називається "фігурою", трохи опукла. І шансів, що монета впаде вгору опуклою частиною, значно більше. Підказую Шестерньову: "Вибирай "фігуру". Він стоїть відчужений. Руйолі набридло чекати, і він звернувся до Факкетті. Італієць зметикував, в чому справа, і вимовив: "Фігура!". Руйола підкинув монету, вона впала на підлогу, і пролунав переможний крик Факкетті", – згадував головний тренер СРСР Михайло Якушин.

Італійці таким чином вийшли до фіналу чемпіонату Європи, який виграли. А СРСР в матчі за третє місце поступилися Англії і залишилися без нагород. До речі, Факкетті потім в одному з інтерв'ю розповів, ніби франк довелося кидати двічі, оскільки вперше він нібито застряг в тріщині на підлозі...

Хлопчик з зав'язаними очима

Європейський відбір до чемпіонату світу-1954 закінчився скандалом у 6-й групі, яка складалася з Іспанії і Туреччини. Їм потрібно було зіграти дві зустрічі – вдома і на виїзді, проте тоді, за регламентом, матчі не підсумовувалися. І тому після домашньої перемоги іспанців 4:1 і виграшу турків 1:0 призначили перегравання на нейтральному полі в Римі. Підопічні Луїса Ірібаррена забили чотири м'ячі, але арбітр Джіджі Бернарді зарахував тільки два.

Поєдинок завершився 2:2, і 14-річний італійський хлопчик Луїджі Франко Джемма, чий батько працював на стадіоні "Форо Італіко", з зав'язаними очі опустив руку в урну і дістав один з папірців з написом: "Туреччина". Вдячні турки взяли хлопця з собою на мундіаль до Швейцарії. А пізніше Луїджі розповів, що поліцейські зловили його на стадіоні і привели на жеребкування: "Я був наляканий, і не став діставати перший-ліпший папірець. Я дістав другий".

І навіть монета зіграла внічию

У 1/4-й фіналу Кубка європейських чемпіонів сезону-1964/65 зійшлися німецький "Кельн" і англійський "Ліверпуль". Обидва матчі завершилися нульовою нічиєю. Під час перегравання на нейтральному полі в Роттердамі німці поступалися 0:2, але зуміли відігратися до фінального свистка – 2:2. Тепер все вирішувало жеребкування. І коли бельгійський рефері Роберт Шаута вперше підкинув монетку, вона стала на ребро, а журналісти жартували, що навіть вона "зіграла внічию".

Однак після другого підкидання Шаут показав рукою в бік гравця "Ліверпуля" Рона Єйтса, який вибрав "решку". Саме після матчу в Роттердамі футбольні чиновники задумалися про впровадження в гру правила виїзного гола. А англійці в півфіналі поступилися майбутньому переможцю турніру – міланському "Інтеру".

"Кельт" двічі вгадав "орла"

Можна тільки поспівчувати "Бенфіці", яка у 2-му раунді Кубка чемпіонів-1969/1970 після поразки від "Селтіка" в Глазго з рахунком 0:3 зробила неймовірний камбек на "Да Луш" – 3:0. Але була покарана жеребом. Під час матчу в Лісабоні Діамантина Кошта забив третій гол вже на 93-й хвилині і рефері довго не повідомляв, влетів м'яч у ворота до фінального свистка або вже після. Однак голландський арбітр Лау ван Равенс все-таки ощасливив господарів.

Але радість португальців була недовгою. Це був день капітана шотландців Біллі Макніла, який на жеребкуванні двічі вгадав "орла" – спочатку, коли суддя вирішував, хто кидатиме монету, і потім – при визначенні переможця. Хоча голова "кельтів" сер Роберт Келлі обурювався, що його команда здобула перемогу за допомогою таких нечесних засобів, і запевнив: "Селтік" вимагатиме від УЄФА прийняття нового регламенту.

"Коли я кидав монету вдруге, не вірив, що знову виграю. Але мені вдалося, і це стало найбільшим полегшенням у моєму житті", – згадував потім Макніл, який забрав 2 гульдени на пам'ять. А в цей час на трибуні плакали 50 тисяч уболівальників "Бенфіки".

Дивіться також, як Україна грала з Німеччиною