Вчора у Львові подивитися на матч "
Суботнім вечором на львівській " Арені " повболівати за улюблені команди і подивитися суперматч "Шахтар" – "Металіст" (1:0)зібралося 18500 глядачів з самих різних куточків України . Не упустили випадок насолодитися футболом і самі львів'яни , які прийшли на арену з дружинами і дітьми , починаючи від трьох років. Такому завзяттю підтримати команду з Харкова чи Донецька сприяли як чудова літня погода , так і доступні ціни на квитки , що стартували від 30 гривень.
Настрій на стадіоні , як зазвичай , піднесений : синьо – жовті прапори , фанати в вишиванках , гімн України , патріотичні кричалки , донецькі " ультрас " з величезним " турецьким барабаном " , який задавав ритм всьому стадіону і вже набридла " пісня про Путіна " . Хоча на " ла – ла – ла " фантазія фанатів не вичерпалася і на кожному новому матчі з'являється нова інтерпретація цього творіння . Само собою стає ясним : ось хто дійсно зумів об'єднати країну і футбольних фанатів , які раніше між собою воювали .
Вболівальники приїхали до Львова з Рівного , Черкас , Києва, Донецька , Харкова , Івано – Франківська, Луганська і безлічі інших міст.
Кирило Трофимчук , що вболіває за " Металіст" з 15 років , приїхав із Харкова до Львова всього на один день , але нітрохи про це не шкодує. "Красиве тут місто і приємні люди. Думаю , це навіть символічно , що " Шахтар " і " Металіст " змушені тепер грати в Львові , може на Донбасі нарешті зрозуміють , що на заході в них немає ворогів . Мої батьки родом з Волинської області і, ви не повірите , але мені намагалися в Донецьку довести, що на Волині розмовляють польською мовою" , – зізнається харків'янин .
" А ми просто приїхали до Львова , щоб побачити місто та , як обов'язковий пункт програми , відвідали львівський стадіон . Красиво – слів немає. А за кого вболіваємо ? Та ні , ми , просто – за красивий футбол" , – поділилася з нами подружня пара Юля та Віталій Забудські з Києва.
Нашу увагу привернула вболівальниця – блондинка в вінку , з синьо – жовтим прапором і помаранчевим шарфиком " Шахтаря " . Нею виявилася 16 – річна школярка з Черкас Юлія Глизь . "Я вболіваю за це команду з дев'яти років , разом з татом , по можливості відвідую всі матчі. Із нашого міста приїхало багато вболівальників , і всі ми – за " Шахтар " . За що я їх люблю – вони найсильніші і потужні , я була нещодавно у Львові на матчі за Суперкубок України , коли виграв " Шахтар " . Так, ми трохи втомлюємося – тільки приїхали , і знову в дорогу , але , як кажуть , гра варта свічок " .
Віктор Ємельяненко з Луганської області вже місяць живе у Львові у родичів , підробляючи офіціантом . "Вболіваю за " Шахтар " з дитинства , ходжу на всі матчі , це наша донбаська команда і грає краще за всіх , особливо Даріо Срна. А ще мені дуже подобається Львів , я тут не тільки тому , що вдома війна , але і через особисті прихильності. можливо , коли знайду гарну роботу , залишуся тут назавжди" .
Володимир Яхдак і Тарас Сасс представляють справжнісінький львівський фан – клуб " Шахтаря " . " Ми вболіваємо за " Шахтар" ще з 2000 – го року. Нас поки дуже мало, близько десяти , і наш фан – клуб поки не має постійної " точки " : де домовимося – там і засідаємо . Підтримуємо свій клуб , обговорюємо трансферну політику , турнірну ситуацію , взагалі , життя " гірників " . Це дуже сильна команда , вони – як " машина , яка не дає збою " , – кажуть хлопці.
За словами Володимира і Тараса , вони раді , що " Шахтар " грає у Львові. "Але ми б були щасливі , якби " Шахтар якнайшвидше повернувся в Донецьк на рідний стадіон , тому що ми за єдність України , тому що Донбас – це Україна . Краще ми поїдемо на Донбас , ніж Донбас буде у нас " , – кажуть хлопці.
Тарас Стельмащук приїхав підтримати " Шахтар " з міста Рівне. " Працюю кухарем в піцерії , вболіваю за " шахтарів " з дитинства , тому що вони чемпіони , вони організовані і досвідчені . Все, про що я мрію , отримати футболку від Даріо Срни. Що стосується " втікачів " -легіонерів , то думаю , вони просто злякалися війни , але , вважаю , незабаром все налагодиться " .