Менше ніж через тиждень, 12 червня, власники клубів елітного дивізіону зберуться в Києві, щоб обговорити формат чергового чемпіонату країни.
Напередодні Прем'єр-ліга розіслала їм варіанти календаря, однак, на думку президента "Динамо" Ігоря Суркіса, має значення не стільки майбутнє розклад матчів, скільки кількість учасників турніру і принцип, за яким вони будуть вибрані.
– Питання є навіть не до варіантів календаря, – роз'яснив свою позицію Ігор Суркіс. – Мені цікаво послухати людей з Прем'єр-ліги: нехай пояснять, кого з колег у разі скорочення складу учасників до дванадцяти команд я повинен своїм голосом образити.
Ми можемо і до шести клубів лігу зменшити, залишивши найбільш заможні у фінансовому плані і граючи в чотири кола, але як тоді бути зі спортивним принципом, за яким той же донецький "Олімпік" завоював право грати в еліті ?
Не можу ж я його президентові сказати: ми тут порадилися – і вирішили вас у Прем'єр-лігу не брати! "Олімпік" має нормальне фінансування, хорошу інфраструктуру – все, що потрібно клубу для проходження ліцензування. Неприпустимо змінювати правила вже по ходу гри! Якщо хочемо скоротити лігу до дванадцяти команд, треба заздалегідь повідомити: у майбутньому сезоні, наприклад, вилітають чотири клуби, а ще два – грають стикові матчі з претендентами на підвищення у класі. Можливо, це навіть загострить конкуренцію внизу турнірної таблиці. Але слід попереджати нас заздалегідь, а не ставити перед фактом.
Буде цікаво послухати і колег: можливо, допускаючи скорочення на чверть числа команд, Прем'єр-ліга вже володіє інформацією про відмову деяких клубів. Нам поки що, повторюся, розіслали лише проекти календаря, розраховані на 12 і 16 команд. Тим часом, на ситуацію можна подивитися і з іншого боку: якщо якісь клуби припинять існування, як вести мову про шістнадцяти учасниках? Притягувати за вуха?
Загалом, нічого не змінюється: Прем'єр-ліга не діє замість того, щоб супроводжувати варіанти календаря хоч би зразковим списком: ось склад учасників для турніру з 12 командами, а ось – з шістнадцятьма. Це найважливіше! А на календар, якщо буде потрібно, ми будемо готові погодитися з закритими очима.
- Яку дату початку чемпіонату – 26 липня або 9 серпня – вважаєте оптимальною?
- Це теж належить обговорити. Однак у кожному разі, з урахуванням обстановки в країні, всі клуби повинні заявити як основне, так і резервне поле. Можна допустити, що якщо, наприклад, "Шахтарю" і "Динамо" випаде грати в першому турі в Донецьку, а обстановка в місті цього не дозволить, матч переноситься в Київ – з умовою, що в другому колі ми зустрінемося на "Донбас Арені ". Але не можуть же гірники всю осінь проводити поєдинки на виїзді! Тут стане в нагоді випробуване донецькою командою поле в Черкасах. Або ж у Сумах, Харкові, будь-якому іншому місті, з яким домовиться "Шахтар".
Пам'ятаєте, як навесні ми відкладали на два тижні відновлення чемпіонату? Тоді, навпаки, вибухонебезпечної обстановка була в Києві і Харкові, але все заспокоїлося – і в результаті нам вдалося провести самий толерантний відрізок сезону у новітній історії. За винятком одеської трагедії, яку спровокували явно не футбольні сили, не сталося жодного ексцесу у всіх трьох лігах. Ми навіть штрафів у заключній частині турніру за поведінку вболівальників заплатили менше, ніж коли у нас в країні все начебто було в порядку. Досвід підказує: наш вид спорту – перетворився на потужний об'єднуючий фактор, тому відкладати старт нового чемпіонату, розписуючись у власній безпорадності, ніяк не можна.
Чим раніше визначимося з точною датою початку сезону, тим краще. Адже існує і практична сторона питання: клуби повинні планувати підготовку. Тим часом у пресі з'являються висловлювання про те, що треба б почекати до кінця серпня або початку вересня. Але не можуть же команди три місяці перебувати в тренувальному режимі, не проводячи офіційних матчів! Чемпіонат, з моєї точки зору, слід починати в раніше визначені терміни плюс-мінус тиждень хоча б для того, щоб показати людям: життя продовжується, а всі труднощі країна долає з високо піднятою головою.
- У весняній частині минулого сезону ви охоче надавали стадіон імені Валерія Лобановського у розпорядження клубів , які не могли проводити домашні поєдинки на власних аренах…
- Готовий надати і в нинішньому чемпіонаті. Направив днями в ФФУ офіційне повідомлення: наша клубна арена знаходиться в повному розпорядженні команд, які з відомих причин не в змозі грати вдома. Що до міжнародних матчів, то ті ж "Зоря", "Металіст", "Дніпро" або "Шахтар" мають можливість зіграти єврокубкові зустрічі на стадіоні "Динамо". Не заперечую і проти того, щоб ділити "Олімпійський" з командами, які його потребують, якщо дати їх матчів не збігаються з нашими. Тут вже, правда, слід домовлятися не тільки зі мною, а й з керівництвом арени.
При будь-якої можливості українські клуби повинні підтримувати один одного. Упевнений, що, якби "Динамо" в подібній ситуації, нам надали б підтримку і "Шахтар", і "Дніпро" з "Металістом". Візьміть Полтаву: з ідеєю прийняти фінал Кубка України до неї звернулися в останній момент, але місто, клуб і стадіон імені Олексія Бутовського за пару днів підготувалися – і організували нашу з гірниками зустріч на найвищому рівні.
Дай Бог, щоб до осені обстановка змінилася, і всі наші клуби отримали санкцію УЄФА на проведення єврокубкових матчів у рідних стінах. Але будьте впевнені: навіть якщо "Шахтареві" доведеться орендувати під Лігу чемпіонів "Олімпійський", вболівальники заповнять трибуни столичної арени до відмови. І підтримка у донецької команди виявиться не меншою, ніж на "Донбас Арені", адже зараз, у що важко було повірити навіть рік тому, шанувальники всіх українських клубів об'єдналися навколо спільної ідеї – єдиної і мирної країни.
- До загальних зборів учасників Прем'єр -ліги залишається менше тижня. З кимось із колег -президентів , принаймні в телефонному режимі , питання нового чемпіонату обговорювали?
- Може, і обговорював, але в одному підхід у нас так чи інакше загальний: якщо структуру чемпіонату з 16 учасниками ми знаємо напам'ять як таблицю множення, то варіант з дванадцятьма командами вже викликає запитання. І справа не тільки в тому, які клуби потраплять в заповітну дюжину, – не до кінця зрозумілий регламент турніру. Хтось пропонує грати нам в три або чотири кола, хтось – після двох кіл розділити команди на дві шістки. Якщо погодитися з останнім варіантом, виникає питання – враховувати всі очки, набрані на першому етапі, або тільки між сусідами по шістці?
Нюансів безліч, і обговорювати їх треба не з позиції сили, комусь щось нав'язуючи, а шляхом діалогу. Адже всі ми, незалежно від турнірних успіхів, є рівноправними членами Прем'єр-ліги, і хоча б у своїй родині повинні обходитися без конфліктів. Треба прийти до рішення, яке рівною мірою влаштувало б наших глядачів, рекламодавців, телебачення – щоб чемпіонат, який ми так довго збирали, не опинився в прірви, з якої потім буде неможливо вибратися.
Ніхто не пояснив нам, за яким принципом можна скорочувати лігу до дванадцяти команд, за якими критеріями визначати, що цей клуб підходить елітного дивізіону, а цей ні. Давайте порахуємо: минулий сезон у нас закінчували 15 команд. "Таврія" вилетіла за спортивним принципом, "Севастополь", якщо не вирішить змінити дислокацію і грати десь в Херсоні теж відпадає.
Залишається тринадцять, до яких, якщо від підвищення в класі відмовиться "Олександрія", логічно додати виграв перший лігу "Олімпік". Кого слід відсіювати, щоб отримати шукане число 12? Поповнення з другого за рангом дивізіону або запорізький "Металург"? Як після голосування дивитися в очі колегам, які витрачали гроші, боролися за місце в Прем'єр-лізі, а тепер – раптом позбавляються можливості виступати в еліті?
- Ми за замовчуванням відсіюємо кримські клуби , але існує адже приклад сусідньої Молдови , в чемпіонаті якої грають – і , більше того , виходять в єврокубки – клуби невизнаного Придністров'я…
- Якщо ви запитаєте мене, в якому чемпіонаті повинні грати команди Криму, відповім без коливань – в українському. Перебування на окупованій території не скасовує їхньої реєстрації в ФФУ, і наша федерація зобов'язана зробити все можливе, щоб ці клуби залишалися футбольними суб'єктами України. Інакше ми скоро домовимося до того, що і донецькі команди захочуть під юрисдикцію РФС. Загальновідомо, що міжнародна спільнота не визнає Крим складовою частиною Росії, а значить, ФІФА та УЄФА не санкціонують перехід "Севастополя" і "Таврії" в російський чемпіонат.
- Якби "Севастополь" , залишившись в українському чемпіонаті , вирішив проводити домашні матчі на півострові , "Динамо" та інші українські команди не побоялися б їздити до нього в гості?
- Ми будемо їздити туди, де приймаючою стороною гарантована безпека – не на словах, а на ділі. Ви думаєте, коли сліпий жереб визначить нам у суперники по групі Ліги Європи російський клуб, а його керівництво дасть всі необхідні гарантії, ми не поїдемо? Не просто поїдемо – гарантуємо безпеку відповідного візиту. Що ж до ситуації на сході України, то війна там не буде тривати нескінченно. Знайдуться мудрі люди, які, сівши за стіл переговорів, розставлять все по своїх місцях. І особисто мені здається, що у Петра Порошенка це повинно вийти.
- Повертаючись до єврокубкових матчів : ви не прихильник того , щоб при жеребкуванні українські та російські клуби розводили , як це роблять з вірменськими та азербайджанськими або російськими та грузинськими?
- Якщо УЄФА визнає такий крок необхідним , це буде його рішення . Я ж вважаю , що поганий мир в будь-якому випадку краще доброї сварки , а діалог – краще війни.