Ігор Дуляй. Фото ФК "Шахтар"
Асистент головного тренера "Шахтаря" Ігор Дуляй розповів "Сегодня" про лідерів збірної Сербії, силу "Ліона" і 100% Степаненко, про свого "хресного" Кононова, ази португальської мови, традицію спати на Новий рік і чому відмовив китайцям.
- Ігоре, ти серб, працюєш в Україні в португальському тренерському штабі. Напевно після нещодавнього жеребкування Євро-2020 ви в команді обговорювали цю тему?
- Жереб і справді вийшов дуже незвичайний: три нації, разом працюємо, і вже здається, як одна сім'я. Але зараз нашим країнам належить грати одна з одною, і мені буде непросто. Звісно, я вболіватиму і за хлопців з "Шахтаря", які грають у збірній України, але все-таки більше – за свою збірну.
- Фаворит – Португалія?
- Звісно. Вони чинні чемпіони Європи, і їхня збірна, як і раніше дуже хороша. А за друге місце, при всій повазі до Литви і Люксембургу, боротимуться Україна і Сербія.
- В останньому матчі відбору вони зіграють між собою в Белграді. Тоді все і вирішиться?
- Було б добре, щоб інтрига жила до самого кінця. Але мені чомусь здається, що ще до останнього туру стане ясно, хто вийде на Євро. Найскладнішим – і для нас, і для вас – буде брати очки там, де на них заздалегідь розраховуєш. Набрати максимум з Люксембургом і Литвою не так просто, як здається.
- Що собою являє нинішня збірна Сербії?
- Ну, найнебезпечніший гравець зараз – це Мітрович. Дуже якісний нападаючий, з хорошими фізичними даними, незручний для захисників – класичний 9-й номер. У штрафному майданчику він почувається як риба в воді. Є й інші футболісти, які грають дуже важливу роль: Матич, якого я вважаю одним з найрозумніших опорників Європи, капітан Коларов, Ляїч, молодий талант Милинкович-Савич. Всі грають в хороших клубах, в сильних чемпіонатах.
- Младен Крстаїч, нинішній наставник збірної Сербії – твій колишній партнер за "Партизаном", та й у збірній ви з ним довго грали разом. Якщо перед матчем з Україною він зателефонує і попросить поділитися секретами про нашу команду, не відмовиш?
- Думаю, він впорається і без моєї допомоги (посміхаючись). У штабі у Крстаїча працює Мілан Обрадович, теж багато років грав в Україні, тож з інформацією проблем немає.
- Нинішня збірна України тобі подобається? Останнім часом команда помолодшала, грає завзято і енергійно...
- Ну, так у неї і тренер молодий, енергійний. І свою енергію, свій позитив він передає футболістам. Ваша збірна зараз виглядає здорово: видно картинку на полі, видно, чого вони хочуть. Зрозуміло, що Шеві трохи легше і простіше працювати, ніж Крстаїчу, тому що більшість його гравців виступають в чемпіонаті України.
- З російською мовою у тебе проблем немає, а з португальською? Як спілкуєшся з колегами в тренерському штабі "Шахтаря"?
- Розумію вже майже все, про що вони говорять, але сам поки не говорю. Спілкуюся з ними англійською. Найбільше часу проводжу з Тьягу (тренер-аналітик "Шахтаря" Тьягу Леал. – Ред.). Він дуже приємний і компанійський хлопець.
- На тренуваннях ти часто виконуєш ігрові вправи поряд з гравцями. Видно, що тобі це ще цікаво. А зміг би зараз відбігати 90 хвилин?
- Давно не пробував, але мені здається, що зміг би. Як сказав мені один розумний чоловік: "Треба завжди бути рівним не на старших, а на молодших". Вважаю, перебуваю в хорошій формі як для людини, якій 39 років.
- Ти завжди був дуже самовідданим футболістом. Часто тобі розбивали голову, і ти грав з пов'язкою. Є такий же боєць в нинішньому "Шахтарі"?
- Степаненко. Цей хлопець готовий підставити голову там, де інші прибирають ноги. Причому він не тільки в грі, але і на кожному тренуванні викладається на 100%.
- Наскільки складно дався тобі перехід від гравця до тренера?
- Для мене це було нескладно. Я грав в "Севастополі", коли в Україні почалися всі ці події. Поїхав додому до Сербії і чекав, що буде. На мене виходили з пропозиціями клуби з Китаю та Катару, але я сказав, що "Севастополь" буде моєю останньою командою. Був такий договір з людьми з клубу: я граю там ще мінімум два роки, а коли закінчу як футболіст, вони розраховують на мене як на тренера, в перспективі – головного. Але коли стало зрозуміло, що клубу більше не буде, я сам собі сказав: "Дякую! Це все!" Знаєте, для багатьох закінчити кар'єру – дуже складна річ. Коли граєш, думаєш, цей момент ніколи не настане. Насправді спортивне життя дуже коротке. Але особисто я дуже легко прийняв це рішення.
- Тобто, ти міг би стати головним тренером "Севастополя"?
- Так, саме так. Коли Олег Кононов прийшов до "Севастополя", спочатку гендиректором, потім головним тренером, він мені сказав: "Ігоре, отримуй диплом, і разом працюватимемо. Я бачу тебе своїм асистентом". Тож на тренерські курси я пішов з його "вини". Тоді була ідея побудувати в Севастополі хорошу команду, і передбачалося, що Кононов в ній працюватиме багато років. Але коли він пішов до "Краснодара", люди, які тримали клуб, сказали, що через кілька років розраховують на мене як на головного тренера.
- Але ти плануєш в майбутньому тренувати самостійно?
- Колись прийде такий день. Але для цього потрібно мати терпіння і багато працювати. Наразі я задоволений своїм нинішнім становищем. Мій контракт з "Шахтарем" розрахований ще на півтора року, і для мене велика честь перебувати в такому великому клубі, бути поруч з Паулу Фонсекою, працювати разом з ним і вчитися у нього. Він великий тренер, у нього кожен день з'являються якісь нові ідеї. Думаю, багато хто готовий був би навіть заплатити, щоб працювати у Паулу. А я вже третій рік перебуваю поруч з ним, і в майбутньому мені це дуже допоможе.
- Коли тебе запросили на тренерську роботу до "Шахтаря", не роздумував?
- Сказав: "Я пішки прибіжу" (сміється).
- Через кілька днів "Шахтар" чекає вирішальний матч групового етапу ЛЧ з "Ліоном" . Як ліонці змінилися за два місяці?
- Ну, слабкіше з тих пір "Ліон" точно не став. Команда забрала чотири очки у "МанСіті", і це багато про що говорить. Якщо в першому їх матчі з "Сіті" ще можна було говорити про недооцінку, то в другій грі французи теж були дуже близькі до перемоги. "Ліон" – дуже незручна команда, де зібрані технічні і швидкі футболісти, особливо в групі атаки. Французи однозначно сильніше "Хоффенхайма". Ми знаємо, як вони грають, але перед матчем ще раз аналізуватимемо.
- Які у тебе плани на зимову відпустку і на Новий рік?
- Уже багато років я більшу частину часу перебуваю далеко від дому, за кордоном. І коли з'являється пауза, завжди лечу додому, до Сербії. Зараз нічого не зміниться. Хочу поспілкуватися з батьками: дуже мало їх бачу і сподіваюся це виправити. А Новий рік я не відзначаю, для мене це як звичайний день: повечеряв, подивився фільм і ще до 12 пішов спати. Коли інші святкують, я сплю. Так у мене заведено: Різдво – свято, Новий рік – ні.
Ім'я: Ігор Дуляй
Народився: 29.11.1979 в Тополе (Сербія)
Кар'єра: "Партизан" (1997-2003), "Шахтар" (2004-2010), "Севастополь" (2010-2014)
"Мої сини хоча і не грають в футбол, але шалено в нього закохані. І великі фанати "Шахтаря", – зізнався Дуляй. – Були на багатьох наших домашніх єврокубкових матчах: і в Лізі Європи, і в Лізі чемпіонів. Для цього спеціально відпрошуються в школі і прилітають з дружиною до України. Стефану 3 грудня виповнилося 10 років, а Алексу 23 листопада – 8. Дні народження у всіх дуже близько, всі ми Стрільці, але, на жаль, у мене ніколи не виходить відзначити з усіма разом. Така вже у мене робота".