Жили да були в 95-тисячному Ситтарді (провінція Лімбург) два футбольні клуби – "Фортуна 54" і "Ситтард". Перший був фартовим за голландськими мірками – ставав срібним призером чемпіонату в сезоні 1956/57, вигравав Кубок країни (1957, 1964). "Ситтард" же грала в нижчих дивізіонах, але 1 липня 1968 року було прийнято рішення про злиття двох найсильніших клубів міста. При виборі назви зупинилися на назві "Фортуна", вважаючи, що вона буде приносити успіх і надалі. Але помилилися.
Коли утворився новий клуб, то на емблему вирішено було помістити саму пані Удачу. Художник побачив її в образі грецької богині, яка тримає під рукою величезний ріг достатку. Грецький слід на емблемі – данина моді на еллінську міфологію, що захлестнула Голландію ще наприкінці XIX століття. В результаті з'явилися на світ такі клуби, як "Аякс", "Ахіллес" і "Геркулес", які, крім назв, запозичили у греків і образи героїв для клубних емблем.
"Фортуна" – особливий випадок, який повністю спростовує слова мультяшного капітана Врунгеля, який стверджував: "Як ви яхту назвете, так вона і попливе". Після появи жінки на емблемі клуб поступово втратив статус одного з лідерів голландського футболу. Трофеїв і медалей більше не було взагалі, а найбільшою удачею клубу в цьому столітті вважається повернення з першого дивізіону у вищий, де "Фортуна" надовго не затрималася. Особливо забобонні вболівальники навіть вимагають "прибрати цю чортову бабу з емблеми", але керівництво клубу боїться хвилі обурення місцевих феміністських організацій. До речі, в сусідній Німеччині є аж дві "Фортуни" (з Кельна і Дюсельдорфа), але на їх емблемах жінками і не пахне. І що? Обидва "фартових" клуби бовтаються у другій Бундеслізі.
Те, що розташоване ззаду дівчатко на емблемі, зовсім не має відношення до колеса Фортуни. Це дійсно колесо, але разом з жовтим і зеленими квітами на емблемі воно символізує аграрну спрямованість регіону, в якому базується клуб. Зокрема, в провінції Лімбург розташовані кілька агрофірм, які вирощують натуральні трав'яні покриття для футбольних полів.