"Поле бога Тора" - стадіон "Торсволлур" в столиці. Фото: Getty
Нинішнього сезону збірна України вдало виступила в Лізі націй і достроково вийшла до елітного дивізіону найкращих європейських команд. Важливим фактором для досягнення успіху на міжнародному рівні є розвиток масового футболу у всіх регіонах країни. Цього року енергетична компанія ДТЕК виділила понад сім мільйонів гривень на будівництво футбольних майданчиків, купівлю інвентарю та підготовку тренерів. Планується відкриття проекту "Давай, грай" навіть в селищі з населенням всього 1700 чоловік (Дем'янів, Івано-Франківська область). Як показує досвід, навіть команда з невеликого села може делегувати футболістів до національної збірної.
Ми продовжуємо розповідати про "карликові" національні команди, які дуже швидко виросли з "коротких штанців" завдяки розвитку масового футболу і будівництву штучних полів. І нехай там ще грають любителі, але з ними вже починають рахуватися і суперпрофесіонали. Наприклад, минулого разу ми говорили про команду Гібралтару з головним форвардом тюремним наглядачем, яка обіграла Вірменію із зіркою лондонського "Арсеналу" Генріхом Мхітаряном. Сьогодні – не менш колоритна збірна Фарерських островів, чиї кольори захищають гравці з сіл з населенням всього в кількасот осіб...
...У північних водах Атлантики розкинулася група "Овечих островів", а по-нашому – Фарери. На 18 островах живуть 50 тисяч осіб. Кажуть, на всій території – всього три перехрестя зі світлофорами. Острови входять до складу Королівства Данії як автономний регіон, але самі вирішують більшість державних питань. В тому числі, самі грають у футбол на міжнародному рівні. До речі, головний стадіон – "Торсволлур", що в перекладі означає "Поле бога Тора". Арена вміщує 7 тисяч осіб – а це 14% всього населення!
Гру з м'ячем на острови ще позаминулого століття завезли моряки. А перший футбольний клуб – "Тверойрі Болтфелаг" – був заснований 1892 року в селі Тверойрі, де нині живе близько тисячі осіб. Наступними роками в рибальських селищах любителі створювали і інші команди, а по вихідних рубалися з сусідами. Жодної системності тоді в фарерському футболі не існувало і все скидалося на наші дворові баталії.
Виглядає парадоксально, але, коли на континенті вирувала Друга світова війна, на Фарерських островах організували перший офіційний чемпіонат з футболу – 1942 року. З 1955-го почали проводитися внутрішні кубкові змагання. А 13 січня 1979 року заснована Федерація футболу Фарерських островів. Перше, за що взялася федерація, було будівництво по всій країні штучних футбольних полів, що дало поштовх до бурхливого розвитку футболу в настільки суворому північному кліматі.
Структура. Чемпіонат Фарерських островів складається з чотирьох дивізіонів. У перших трьох грає по 10 клубів, в останньому – три групи по 6 команд. Більшість клубів аматорські або напівпрофесійні. Крім того, на Фарерах дві жіночі ліги, а також проводяться змагання серед дитячих, молодіжних та ветеранських команд.
Українець на Фарерах. Незважаючи на аматорський статус більшості фарерських команд, заглядають на острови і легіонери. Приваблює їх рівень життя і абсолютна безпека. На Фарерах закривати домашні двері на ключ – поганий тон.
У багатьох командах є гравці з Бразилії, Голландії, Данії, Швеції, Гани, Камеруну... А ось в клубі "07 Вестур" виступає український півзахисник Кирило Силич. 28-річний одесит перебрався на острови цього року з литовської "Йонави". Силич відіграв 24 матчі і забив 2 голи в сезоні, однак це не допомогло його команді. "07 Вестур" посів останнє місце і покинув Прем'єр-лігу.
Збірна. Свій перший матч збірна Фарерських островів провела влітку 1930 року, коли обіграла Шетландські острови – 1:0. Надалі команда час від часу збиралася, щоб провести "товарняки" з сусідами – Гренландією, Аландськими островами, Ісландією. А після двох поспіль перемог на Острівних іграх – 1989 і 1991 року – збірна Фарерських островів вийшла на офіційний рівень. Отримавши визнання від УЄФА і ФІФА, команда почала відбиратися на чемпіонати світу та Європи. А від Острівних ігор відмовилися – занадто слабкі суперники у них були.
1990 року "рибалки" вперше стартували у відборі на чемпіонат Європи і в дебютному ж матчі створили сенсацію, обігравши міцну Австрію – 1:0. Та вікторія вийшла справді героїчною, адже матч відбувався на нейтральному полі в Швеції – на островах просто не знайшлося жодного стадіону, що відповідає нормам змагання, а єдиний гол забив Торкіль Нільсен, який працював продавцем в будівельній компанії.
Сам Торкіль після матчу як ні в чому не бувало вирушив до пологового будинку, де в цей момент його дружина народжувала первістка, а всі Фарери ще тиждень відзначали грандіозну перемогу. Пізніше 12 вересня стало національним святом. У тому відборі Фарери ще зіграли внічию з Північною Ірландією і завершили кваліфікацію на останньому місці в групі, але перемога над австрійцями вважалася найяскравішою подією в історії.
Перевершили її Фарери 2015 року, сталося це у відбірковому турнірі на Євро-2016. У четвертому турі остров'яни, що програли всі попередні матчі, завітали в гості до екс-чемпіонів Європи греків і сенсаційно обіграли їх – 1:0, а через півроку повторили свій подвиг вже вдома – 2:0. На той момент Греція займала 18-те місце в світовому рейтингу, а Фарери – 169-те!
В середині 2000-х фарерські любителі перетиналися на футбольному полі зі збірною України. Жереб звів команди у відборі на чемпіонат Європи 2008 року. Українці двічі обіграли Фарери (2:0 і 5:0), але гостьовий поєдинок врізався в пам'ять надовго. Грати довелося в березні, що при місцевому кліматі ніяк не розташовує до футболу, та й газон стадіону більше нагадував город.
Цього року УЄФА проводив новий турнір для збірних – Лігу націй, причому команди були розділені на Ліги за силою. Фарери теж взяли участь і потрапили до Ліги D. У своїй групі остров'яни виступили вдало – вони не посіли останнє місце! Перемога над Мальтою, нічиї з Мальтою і переможцем групи Косовом.
Футболісти сільських команд. Неймовірно, але всі футболісти з заявки збірної Фарер (а це 23 особи) коштують лише 2,4 мільйона євро! Для порівняння, гравці збірної Косова, з якою фарерці зіграли внічию, оцінюються експертами в 15 разів дорожче – в 38 млн.
Зірка команди – нападаючий Йохан Суймун Едмундссен, він єдиний грає в країні футбольної "великої п'ятірки" – в Німеччині. Щоправда, там він виступає за "Армінію" з другої за силою ліги. У свої 27 років він зіграв в 52 матчах за збірну – більше, ніж будь-хто інший в нинішній команді.
А хто грає в цій "карликовій" збірної? Звісно, це вже не та лиха команда Фарер 90-х, коли в її складі бігали стоматолог, водій, вчитель, булочник, музикант, працівник з деревини і заготовщик риби. Але і нинішні футболісти національної команди – не надто професіонали в сучасному розумінні.
Половина складу грає на батьківщині. Але погляньте на ці клуби! Наприклад, команда "Вікінгур" з села Нордрагот делегувала до збірної трьох осіб. У самому селищі 567 жителів, хоча місцевий стадіон може вмістити цілих 1600 глядачів – мабуть, якщо на якийсь суперматч приїдуть із сусідніх сіл. А може, на випадок приїзду фанатів столичних команд, адже в Торсхавні цілих 13 тисяч жителів. Як би там не було, але саме в цьому місті зараз грає капітан збірної Фарер – захисник Альті Грегерсен. У соцмережах у нього 187 підписників – третина населення міста! Цікаво, що, крім футболу, він працював на рибзаводі, а також займався пошуком реклами до місцевої газети. Напевно, при населенні в кількасот осіб рекламодавців не дуже-то й багато.
Село Рунавік представлене в збірній двома футболістами. Населення цього портового селища всього 470 осіб, крім рибного заводу і стадіону, що вміщає цілих дві тисячі глядачів, там нічого і немає. Нападаючий місцевого клубу "НДІ" і національної збірної Клемінт Ольсен у вільний час працює по дереву, а за 19 матчів у складі збірної Фарерських островів він не забив жодного гола. Ось вже і правда – "дерев'яний"!
МІЛЬЙОНИ НА РОЗВИТОК ФУТБОЛУ В УКРАЇНІ
Компанія ДТЕК 2018 року направила на розвиток дитячого аматорського футболу в Україні 7,6 мільйона гривень. Завдяки спільному з ФК "Шахтар" проекту "Давай, грай!", для українських дітей організували безкоштовні заняття і регулярні змагання, для їх тренерів-волонтерів – професійну підготовку, стажування та майстер-класи з європейськими фахівцями. Спортсменів забезпечили всім необхідним інвентарем та амуніцією. Тож цілком можливо, що в майбутньому наші діти представлятимуть нашу країну на знаменитих стадіонах Європи. 2018 року проект "Давай, грай!" продовжив працювати в Кураховому, Краматорську, Львові, Добропіллі, Сєвєродонецьку, Маріуполі та ін. Зовсім недавно стартував у містах Добротвір і Черноноград (Львівська обл.), Щастя (Луганська обл.), Зеленодольськ (Дніпропетровська обл.), Бурштин (Івано-Франківська обл.) та Івано-Франківськ. І пізніше почне роботу ще в двох населених пунктах: Петропавлівці (Луганська обл.) і Дем'янові (Івано-Франківська обл.).