Назарова і Нікітін. Фото AFP
На чемпіонаті світу з фігурного катання, який розпочинається сьогодні в Шанхаї, Україна представлена в трьох видах програми – у жінок в четвертий раз спробує свої сили на "світі" Наталія Попова, у чоловіків дебютує Ярослав Паніот, і ще одні новачки у нас в танцях на льоду – Олександра Назарова і Максим Нікітін. Правда, хлопці можуть похвалитися "сріблом" юнацьких ОІ-2012, а буквально пару тижнів тому в Таллінні Назарова та Нікітін завоювали "бронзу" юніорського ЧС, стрибнувши на п'єдестал після п'ятого місця в першому прокаті.
- Не можу сказати, що в короткій програмі щось пішло не так, – розповів "Сегодня" Максим. – Прокат був непоганий, але, на жаль, ми не дуже добре впоралися з технічною частиною. Виходячи на довільний танець, у нас не було думки, що ми 100% будемо в трійці. Знали, що можемо претендувати на п'єдестал, але про конкретні місця намагалися не думати, а просто робити те, що ми вміємо. До того ж ми неодноразово поступалися після короткого танцю, а в довільному наганяли, тому добре знаємо – змагання після першого прокату не закінчуються, потрібно боротися до кінця!
- У цьому сезоні вам доводиться виступати і у юніорів, і вже на дорослому рівні. Як сильно відрізняються програми?
- Короткі танці – кардинально, адже їх теми в цьому році зовсім різні – самба і пасодобль. Спочатку було дуже складно перебудуватися з латини на фламенко. Складність полягала в хореографії і в акторській частини. Але з цим етапом допоміг наш хореограф Сергій Пєтухов. А в довільному великої різниці немає, у майстрів додається лише невеликий шматок кроків з додатковою підтримкою, що не є серйозною проблемою. Найважче при переході з юніорів у майстри – усвідомити, що в дорослих починається все з нуля, що ти тут фактично ніхто. Потрібно не зламатися і почати працювати ще активніше.
- Ви з Олександрою тренуєтеся в Москві у відомого фахівця Олександра Жуліна, який виховав, зокрема, переможців ОІ-2006 Тетяну Навку і Романа Костомарова.
- У 2013 році після довільного танцю на юніорському чемпіонаті світу в Мілані наш попередній тренер, Галина Чурилова, покликала до себе в номер і сказала, що хоче нас віддати Саші Жуліну. Вона сказала, що не хоче повторювати своїх помилок, тому ми повинні йти далі, розвиватися. Через деякий час вона відвезла нас до Москви і, так би мовити, з рук в руки передала Олександру Жуліну. Враження були неймовірні! По-перше, Саша дуже іменитий спортсмен і тренер, а по-друге, зірка шоу-бізнесу. Для нас же на той момент він був просто класний тренер з телевізора. Плюс на наше враження вплинув теплий прийом в колектив! А на перегляді Олександр В'ячеславович просто сказав, мовляв, давайте спробуємо, може, що й вийде.
У нас є дві групи – юніорська і для майстрів. Ми з самого початку каталися у старшій. Лід ділимо з чемпіонами Європи-2013 Бобровою/Соловйовим, Монько/Халявіним, з турецькою парою Агафонова/Учар (Агафонова – екс-українка. – Авт.) і новим російським дуетом Загорскі/Гурейро.
- Коли створюється програма, берете участь у виборі музики?
- Зазвичай всі приносять свої варіанти, а потім ми спільно придумуємо, як їх скомпонувати і яку музику вибрати. Наприклад, на початку сезону Жулін сказав нам послухати французького композитора Юга ле Барса і, можливо, взяти щось із його творів під одну частину довільної програми. Ми з Сашею вдома прослухали всі твори, вибрали два найкращих – "Драбина" і "Танго Чак", які й стали першою і третьою частиною нашого довільного танцю. Пізніше Жулін запропонував вставити між ними Баха.
- Ви переїхали до Москви разом з батьками?
- Ні, вони в Харкові. Вдома ми, на жаль, буваємо рідко, тільки за необхідності – не можемо собі дозволити пропускати тренування. У Москві живемо вдвох у найманій квартирі. Готувати доводиться в основному самим, частенько Саша мене балує своїми кулінарними шедеврами. Ну а моя найбільш вишукана страва – це свинячий стейк, обсмажений на меду (посміхається).
- Тренер олімпійського чемпіона Ханю Юдзуру Брайан Орсер спеціально обкатував його по різних шоу, щоб на змаганнях він відчував себе більш розкуто. Наскільки корисний такий досвід?
- Вважаю, це дуже правильно! У Харкові ми свого часу часто виступали у різних шоу, за що дуже вдячні Мар'яні Козловій. Вважаю, саме ці шоу вплинули на те, як невимушено ми себе почуваємо на льоду і на публіці. Думаю, якби спортсмени з України частіше брали участь у подібних заходах, де є публіка, їх результати б зросли. У нас багато фігуристів, які мають дуже хорошу техніку і роблять неймовірні елементи, але через брак досвіду виступів на публіці, на турнірах не можуть розкритися і показати все, що вміють! Пропозиції брати участь в шоу нас надходили, але найчастіше по ходу сезону, через що ми були змушені відмовлятися. Мені було б цікаво взяти участь в шоу зі спортивними зірками. А з неспортсменов вибрав би в партнери когось із комедійного цеху. Мені більше до душі штучно, веселі номери.
- Президент нашої федерації Євген Ларін назвав вас "особливими фігуристами", з родзинкою. Як гадаєте, у чому ваша родзинка?
- Ми не забуваємо, що ми танцюристи, і намагаємося завжди працювати не тільки для суддів, а й на публіку, а також придумуємо свої елементи. Зараз нашою візитною карткою є низька підтримка, де я відпускаю обидві руки а Саша згорнута в кільце. Багато фахівців, та й я сам, раніше не бачили щось схоже. До слова, протягом довгих років ми з Сашею дуже симпатизуємо канадському дуету Вірчу / Мойєр. Це один з найвидатніших дуетів в історії. Якийсь час ми навіть використовували в програмах їх елементи. Наприклад, підтримку, коли партнерка стоїть однією ногою на моїй нозі, і я її не тримаю, і вона теж не тримається.
- Раніше існувала думка: щоб у танцях дістатися до нагород великих турнірів, потрібно вичекати чергу. Ситуація змінилася?
- За останній час відбулося багато нововведень, так що цього вже давно немає. Та й суперники ніколи не сплять, тому сподіватися на якусь чергу дуже нерозумно.
- У січні ви дебютували на ЧЄ, відразу ставши 11-ми, зараз належить дорослий світ...
- Ми були дуже задоволені і 11-ю позицією, і тим, як представили країну. Їхали до Швеції немає за конкретним місцем, а спробувати себе на великій арені і, як нам здається, у нас це вийшло дуже навіть непогано. На "світі" конкретних цілей у нас немає. Ми їдемо туди показати максимально хороші прокати і сподобатися суддям і публіці. Ми ніколи не були в Китаї, так що для нас це – відкриття ще однієї країни! У Шанхай прилітаємо в понеділок о 9:00 за місцевим часом.