Селезньов став лідером клубу. фото Twitter
Гравець турецького клубу "Карабюкспор" Євген Селезньов в ефірі програми "Великий футбол" на каналі "Футбол 1" розповів про своє життя в Туреччині і бажання бити рекорди.
- Я питав у агента: "Куди ми їдемо?" і не міг вимовити назву клубу. Хтось з мене сміявся, що я пішов в "Карабюкспор" з "Шахтаря". Але є різниця: або я дивлюся футбол звідкись, чи обіграю "Бешикташ" і "Галатасарай" і забиваю. Ніякі гроші в світі не варті цих відчуттів.
Коли я прийшов в команду, сказали, що стоїть завдання не вилетіти. Я цього не розумію. Я розумію, коли задача – потрапити в єврокубки. Не можна дивитися назад, потрібно дивитися вперед.
Спілкуватися легко: мова жестів, очима. Я вже влився, мене і на полювання з собою звуть. Колись перевищив швидкість, і додому приїхали поліцейські, думав, посадять. Але ні, дав їм дві футболки – і все.
Думаєте, я не переживаю за "Дніпро"? Дуже сильно переживаю. Це не чужий для мене клуб. Я хотів і хочу там закінчувати кар'єру. Але є речі, які від тебе не залежать. Мені залишилося забити за "Дніпро" близько десятка голів, і я б увійшов в історію. А вона пишеться переможцями. Яка б вона не була. Я все одно поб'ю рекорд.
Вболівальники? Я ось тільки їхав на ліфті, і мене спустили на руках.
Я партнерам говорю, нехай віддають мені в штрафну, мені більше нічого не треба. І нехай біжать в центр поля, радіють. Після "Галатасарая" мене назвали King Селезньов. Люди живуть футболом, і ти живеш разом з ними. Я заходжу в ресторан, і жодного разу ще за нього не заплатив. Мене все годують безкоштовно.
Мене не викликали на два останніх збори в національну команду, говорили, що я збитий льотчик. Я повернуся ще до збірної, я навіть не сумніваюся в цьому.
Я впевнений в собі і думаю, що не затримаюся надовго в "Карабюкспорі", це трамплін. Дай Боже. Я завжди хотів грати за такі команди. Говорив завжди, що в Туреччині найкращі вболівальники.