Макаренко в музеї "Бітлів". Фото О. Люльки
Якщо біля "Гудісон Парк", стадіону "Евертона", вчора вдень панувала тиша і благодать, то за декілька сотень метрів від нього, "Енфілда", щосили кипіла робота. Екскаватори все рили й рили. "На гроші своїх американських власників "Ліверпуль" викупив 350 будинків поряд з ареною, зрівняв їх із землею і за рахунок звільненої території збільшує свою арену. Зараз вона вміщає 45 тисяч, а буде на 20 тис більше. Звичайно, багато власників будинків так просто звідси не з'їхали. Вони взяли клуб за "яйця", щоб вибити компенсацію побільше", – не соромився у виразах наш гід.
Бути в "Ліверпулі" і не відвідати музей "Бітлз" – тебе не зрозуміють. Мабуть, так вирішив Євген Макаренко, і в день гри з адміністраторами "Динамо" відправився в найпопулярніше для туристів місце. Квиток – 14,99 фунта, навушники з аудіоекскурсією російською, жовта субмарина в мініатюрі, рояль Джона Леннона і багато чого іншого. Словом, затриматися можна було і довше, ніж на півгодини. Але Макаренко впорався саме за такий відрізок часу. Зі швидкістю у Євгена, нехай він зараз через травму і не може допомогти "Динамо" на полі, завжди був порядок.
У центрі Ліверпуля за пару годин до гри підходимо до намету з футбольною атрибутикою. На самому видному місці – шарфики із зображеннями зірки "Евертона" Барклі (7 фунтів) і легенди "Лівера" Джеррарда (6 фунтів). "Просто якість першого шарфика краща, – пояснює різницю в ціні продавець Брайан, фан "Евертона". – Але торгівля, хоч сьогодні гра Ліги Європи, йде не дуже. Місцеві практично нічого не беруть. А у "Евертона" не так багато приїжджих фанів, як у "Ліверпуля". Ось на їхні матчі приїжджає народ з Азії, Ірландії. На одній з недавніх ігор було дві тисячі норвежців! У них на батьківщині пиво коштує 9 фунтів, а тут – три, уявляєте!". Коли я сказав Брайану, що в Києві за фунт можна п'ять пляшок купити, він зробив круглі очі, довго сміявся і сказав: "Треба їхати!".
До речі, Брайан добре пам'ятає виступи за "Евертон" вихованця українського футболу Канчельскіса: "Блискучий гравець, швидкий!". Ще він знає Шевченка і Реброва, але те, що останній приїхав до Ліверпуля як головний тренер "Динамо", стало для співрозмовника новиною.
"Якщо ми виграємо Лігу Європи, то отримаємо путівку в Лігу чемпіонів, – ділиться думками вголос Брайан. – Але як же буде смішно, якщо ми вилетимо з Прем'єр-ліги, але при цьому будемо виступати в ЛЧ. Адже Нам всього нічого до зони вильоту".
Підслухавши нашу розмову, перехожий ліверпулець покартав продавця: "Вище ніс, друже, вище ніс!".
"Звичайно, я піду на гру, – говорить Брайан. – Купив квиток за 32 фунти. З нашими проблемами в обороні, думаю, "Евертону" потрібно забити три м'ячі, щоб виграти".
На прощання продавець атрибутики дарує мені значок "Евертона": "Одягати на гру – необов'язково".
А буквально за 30 метрів від цього намету – офіційний фан-шоп "Ліверпуля". Тут торгівля йде повним ходом: беруть і футболки, і чашки, і шкарпетки. "Воронін? Я був на товариському матчі з "Люцерном", в якому він забив гол, – ділиться з нами продавець фан-шопу Девід, років 25-ти. – Не такий вже і поганий гравець був, але і не такий хороший. Хоча в добірці голів, які ми тут постійно крутимо (Девід показує на плазму, – Авт.), є м'яч Джеррарда "Бешикташу" якраз після пасу Вороніна. Торік чекали Коноплянку, він, як на мене, сильніший гравець, ніж Воронін. Але той не перейшов. Нехай переходить. Морено у нас ліворуч, звичайно, хороший. Але конкуренція йому не завадить".
Прогнозом на матч найлютішого ворога "Ліверпуля" – "Евертона" – з киянами Девід поділився дуже охоче: "3:1 на користь "Динамо".
- Чому так?
- Знаєте, мені завжди подобалося "Динамо".