Алан Патрік / Фото: Reuters
Бразильський півзахисник донецького "Шахтаря" Алан Патрік, який забив пенальті "Базелю" в 1/4 фіналу Ліги Європи, в рамках проєкту "Правила життя" в застосунку "Shakhtar Club" розповів про свій переїзд в Україну, адаптацію молодих бразильців, чим відрізняються тренерські підходи Луческу, Фонсеки і Каштру, а також, хто був кумиром його дитинства.
Читайте також: Таких клубів в єврокубках більше не залишилося: названо унікальний статус "Шахтаря"
Про кумира. "Коли мені було 12-13 років, Роналдіньо грав у "Барселоні". Тоді він був на найвищому рівні. Я зупинявся і кидав будь-які справи, щоб подивитися його гру, – згадав півзахисник. – Це був кумир багатьох бразильців. Думаю, і хлопців інших національностей теж. Коли ти був дитиною, ти мріяв бути точно таким же, як кумир, робити такі ж фінти. Йому вдавалося передавати радість гри в футбол, і мене це дуже приваблювало".
Про перехід в "Шахтар". "Коли "Шахтар" вперше мною зацікавився – щось не вийшло. Потім через 6 місяців ми почали серйозні переговори, і все відбулося." Шахтар "був хорошим варіантом для мене, тому що там було багато бразильців. Це найбільше мене привернуло. Це дуже важливо для адаптації.
Я міг піти слідами інших бразильців, які залишили слід в історії "Шахтаря". Як Фернандіньо, наприклад. Думаю, ця людина запам'ятався тут всім. Він зробив великий внесок в історію "Шахтаря". Ще в Бразилії я намагався спостерігати за старшими гравцями – що вони робили і як вони робили. Тоді в "Шахтарі" всі бразильці були з суперякостями. Я приїхав зовсім молодим, і, слава богу, мені вдалося багато чого в них навчитися".
Про тренерів "Шахтаря". "Фонсека зовсім інший, не такий як Луческу в тактичному плані. Я дуже багато чому навчився у Фонсеки і я йому дуже вдячний за все. Зараз у нас новий тренер, який теж дуже багато допомагає. У нього схожі характеристики. Він хоче бачити "Шахтар", який грає вперед, і як наша команда демонструє атакуючий футбол.
У повсякденному житті Каштру любить спілкуватися з гравцями. Він трохи більше відкритий і часто жартує. У Фонсеки теж таке було, але він був більш серйозним. За стилем гри Луїш трохи відрізняється тактично, але мета одна – грати вперед і грати в красивий футбол".
Про адаптацію молодих бразильців в Україні. "Це дуже особисте. Хтось адаптується швидше, комусь потрібен час. На це впливає багато факторів. Особисто для мене переїзд з Бразилії в Україну був важким. Тут все по-іншому. Інша культура, інша їжа, інші люди. Але це досвід, який багато чому навчив мене. Я дізнався багато нового, я подорослішав і зараз дивлюся назад і розумію, що воно того варте.
Ми намагаємося говорити з молодими хлопцями, давати їм поради. Звичайно, багато що залежить від того, чи хочуть вони чути і вчитися. Я завжди готовий допомогти і дати пораду, щоб вони уникнули тих помилок, які зробив я або інші хлопці".
Про музику. "Музика допомагає переключитися з футболу. Мій день починається з музики. Люблю прокинутися і відразу включити музику. Вона змушує радіти. Я завжди її любив. З самого раннього віку постійно слухали музику з батьком. Мені було дуже цікаво навчитися грати на якомусь музичному інструменті, тому ця любов живе в мені донині. Якби у футболі нічого не вийшло, то музика була б для мене одним з варіантів кар'єри".
Дивіться, як Алан Патрік забивав "Базелю"