Українці не встигали за іспанцями. Фото AFP
"У п'ятницю в Севільї ми побачили два різних тайми. У першій половині зустрічі, особливо до забитого господарями гола відчувалося, що іспанці сильніші, майстровиті і взагалі вище класом, ніж збірна України. Вони набагато краще контролювали м'яч, діяли на порядок більш технічно, особливо в середній зоні. А ми спочатку, крім організованої і самовідданої гри в обороні, нічого їм запропонувати не могли. До речі, в пропущеному м'ячі я не став би особливо нікого звинувачувати. 90% голу – фантастична по тонкощі і по точності передача в дотик від Коке на хід Мората. Цей блискавичний пас поставив нашу оборону в глухий кут. Знаєте, це приблизно як комп'ютер старого покоління не може швидко впоратися з програмою, написаної для комп'ютера нового покоління. Наші просто не зуміли так швидко все прорахувати. В результаті Хачеріді програв позицію нападнику – не встиг зробити штучне "поза грою" і дав можливість відкритися. І хоча в останній момент він намагався виправити ситуацію в підкаті, але саме цей підкат і дезорієнтував Пятова. Наш воротар був готовий реагувати на удар, вийшов вперед, скорочуючи кут і якби удар вийшов, то, можливо, Пятов з ним би впорався. А так Мората пробивав, вже падаючи, і удар вийшов трохи корявий, але непередбачуваний. І знаєте, після пропущеного гола, в мене промайнула думка, що це тільки початок, оскільки в тому ігровому відрізку відчувалася повна перевага суперника".
"Але після перерви виявилося, що і у нашої збірної є резерви і сильні якості, – продовжує Сопко. – Це і хороша фізпідготовка, і самовіддача, і вміння вести досить агресивний високий пресинг, чого раніше за нами не помічалося. З'явилася впевненість у собі і колективне розуміння тактичного завдання. Ми змусили іспанців відмовитися від улюбленої професорсько-академічної манери гри, змушуючи їх більше грати у своїй штрафній. Іспанці дуже не люблять виходити з оборони в атаку через довгі передачі, через передачі в боротьбу, а ми змусили їх це робити. Перевага суперників відразу нівелювалася, вони занервували, і у нас стали з'являтися шанси. І ось в цей момент з'явилося вже стійке відчуття, що з Іспанією можна грати і її можна навіть перемагати. Але десь нефарт, десь випадок, десь реакція Касільяса не дозволили нам втілити моменти в голи. Тому, ще раз повторю, враження від гри двояке. З одного боку, побачили великий розрив між нами та Іспанією в технічному плані і плані організації гри. З іншого, здалося, що за рахунок характеру, мобілізації, самовіддачі можемо цей розрив нівелювати. Та й фізично виглядали краще – можливо, правий був Фоменко, попросивши перенести тур чемпіонату, це пішло на користь в плані свіжості. Хто мене приємніше всього здивував, так це Тимощук. Відчувається, що він вміє себе готувати, тримати у формі і при необхідності показувати весь потенціал, який у нього є. Коли він не в ідеальній формі, то намагається грати простіше, не так надійно, і це відразу впадає в очі. Але коли Толік в більш-менш нормальному тонусі, то за рахунок величезного досвіду вміє розширити ігровий діапазон і простір, на якому діє. Він грає більш чіпко, більш принциповий у єдиноборствах. Ось в Іспанії все збіглося: Тимощук підійшов до гри і в тонусі, і зумів себе добре налаштувати. Та й взагалі слід зазначити ветеранів – і Шевчука, і Ротаня. У грі з іспанцями всі вони показали, що досвід – хороша альтернатива нестачі швидкості та відсутності видатних фізичних даних. Хоча, з іншого боку, будувати майбутнє команди на досвіді ветеранів дуже ризиковано. Сьогодні вони приємно здивували – честь їм і хвала. Але в якій формі вони будуть завтра? А восени? Адже як не крути, а швидше за все, восени нам знову чекають матчі плей-офф. І нам вже зараз потрібно готувати команду до них – і в тактичному плані, і за складом".
Нагадаємо, всі п'ять попередніх "стиків" ми програли.