Володимир Єзерський. Фото wikipedia.org (Виктория Сидорова)
У четвер, 6 жовтня, збірна України в Коньї зіграє з Туреччиною в другому турі відбіркового турніру чемпіонату світу 2018 року. 12 років тому наша команда на виїзді змогла розгромити турків з рахунком 3:0. Екс-захисник збірної Володимир Єзерський згадує той мат.
- Та гра в Стамбулі у мене перед очима. Вона дозволила нам повірити, що можемо на рівних грати з лідерами світового футболу. Адже у нас в групі були чемпіони Європи – греки, бронзові призери ЧС – турки. Коли за півтори години до того стамбульського матчу вийшли на поле, з трибун що тільки не летіло – і копійки, і багато іншого. Здавалося, на газоні виявилася половина стадіонних нутрощів. Тиск був пристойний. Мені здавалося, що на кожному місці на трибунах сиділо по двоє людей. Але вже після переконливої перемоги України багато з цих фанів нам при виході з поля аплодували. До речі, напередодні тієї гри у мене був день народження, добре повечеряли. Дуже добре, значить, підготувались, раз виграли... Вивчили суперника, використовували свої козирі – контратаки, стандарти. Було кому захищатися, боротися. І була хороша група гравців атаки з Шевченком, Вороніним, Гусєвим...
- Рикуном...
- Ну Рикун вийшов на поле, коли турки вже на колінах бігали. Саня віддав кілька класних передач. З його пасу Шевченко оформив дубль, який зняв всі питання з присудження йому "Золотого м'яча". Блохін підібрав футболістів під своє бачення, і ми видали результат.
- Пане Володимире, чи реально в четвер українцям в Туреччині повторити те, що зробили ви в 2004-му, з огляду на, що в атаці вже немає Шевченка?
- Головне – бути впевненими у собі, витримати перші 30 хвилин. А моменти з'являться, не сумніваюся. Нинішня відбіркова група нагадує мені по силі ту, 12-річної давнини. Але якщо не думати про перемогу, який сенс грати?
- Виходити на ЧС можна?
- Ну, принаймні, треба зробити для цього все можливе, а не так, як на Євро-2016... Важливо прибрати ті помилки, які були в грі з Ісландією, коли вже в першому таймі все для нас могло закінчитися. Гравці "Шахтаря" зараз виглядають переконливіше, і як на мене, на них треба будувати гру команди. Хочу побажати збірної України, щоб турки аплодували їй так само, як в 2004-му нам.