Поліна Лубенець
- Поліна, тобі дозволили грати в чоловічій команді – в чемпіонаті України серед хлопців 2005 року. Як відреагувала на це?
- Сильно зраділа! З цією командою я відіграла майже весь минулий сезон, там мої найкращі друзі. З ними я брала участь у всеукраїнських змаганнях – до 13 років, а зараз я в категорії старших. Це вже офіційний чемпіонат України, рівень вище, для нього треба було здати тести.
- Як проходив відбір?
- Була дистанція 30 метрів обличчям, 30 метрів спиною вперед, слалом із шайбою і слалом без шайби. Є шкала часу – кращий, середній і поганий. Якщо вкластися в хороший, то ти здав нормативи. Одні з найліпших результатів у мене були в слаломі без шайби і в катанні обличчям вперед і спиною.
- Як сприйняла родина?
- Батьки щасливі. Я і торік хотіла з хлопчиками грати, тільки 2004 року, але мене не пустили. Батьки теж вважають, що з хлопцями грати ліпше, тому що вони сильніші і і них рівень вищий, ніж у дівчаток.
- Чому обрала хокей?
- Ми з татом прийшли на хокейний матч, і він побачив афішу про набір в команди, запрошували хлопчиків і дівчаток. І він каже: "Пішли спробуємо. Просто вийдеш на ковзани. Якщо сподобається, продовжиш". Я вийшла, і мені дуже сподобалося.
- Ти також виступала за жіночу команду "Королеви Дніпра". Залишиш їх тепер?
- Буду тренуватися і з хлопчиками, і з дівчатками. Чи не важко так поєднувати? Ні.
- У чому бачиш різницю?
- З хлопчиками мені цікавіше. У них швидкість більше, рівень катання і володіння шайбою вище. І там мені є за ким тягнутися. Тому що є хлопчики сильніші мене, і я за ними біжу і намагаюся стати кращою, як вони.
- Чому хотіла саме до "Гладіаторів"? Тому що вже починала з ними?
- Так. І тому що там мої друзі і хороший тренер – Володимир Волошин. Він перший в мене повірив і пустив на лід, щоб я грала в першій п'ятірці. Я спочатку тренувалася з хлопчиками 2004 і 2006 року народження, і мене там тренери не пускали грати, вважали, що це так, просто для задоволення, що я собі не ставлю мети на майбутнє. А Володимир Васильович повірив і почав ставити мене з хлопцями, які сильніше.
- У дівчат і хлопців спорядження якось відрізняється? Ключка важче?
- Ні (посміхається). Все однакове.
- Як спочатку хлопці реагували, коли ти прийшла в колектив?
- Коли я потрапила в "Гладіатори", деяких хлопців вже знала до цього. Вони мене відразу взяли і почали знайомити з іншими, допомагали. Деякі, звичайно, довго звикали до того, що дівчинка в команді. Для них це було незвично. Але вони мені ніколи не піддаються.
- Ти напевно дивишся і дорослі змагання. Яка твоя улюблена команда?
- Мені подобається "Піттсбург Пінгвінз", тому що там грають сильні хокеїсти. Чи є у мене улюблений гравець? Так. Одна дівчинка, яка грає за наших "Корольов Дніпра", – Лена Ткачук (чемпіонка України-2017. – Авт.). Хочу, коли виросту, грати, як вона. У неї є величезна швидкість і офігенне володіння ключкою і шайбою. І вона дуже хороша людина.
- Займалася ще якимись видами спорту?
- Пробувала фігурне катання, гімнастику, танці ... Але це все мені не особливо подобалося. Хокей виявився цікавішим.
- В історії бували випадки, коли жінки грали в НХЛ. А ти б хотіла?
- Звичайно! Або в "Піттсбург Пінгвінз", або в "Сан-Хосе Шаркс".
- Чого б ти хотіла досягти в спорті?
- Грати за кордоном й отримувати там освіту, виступати за той коледж, в якому я буду вчитися.
- А на цей сезон які цілі?
- Щоб моя команда посіла призове місце в чемпіонаті України. Я граю ще за один клуб – за київський "Автомобіліст". Хочу, щоб вони теж були в призах.
Нагадаємо, що в травні в Україні була створена жіноча збірна з хокею: команда вперше зіграє у відборі.