Стаховський своєю грою біля сітки ошелешив самого Федерера. Фото AFP
Вімблдон – єдиний з чотирьох турнірів "Великого шолома", де українці ніколи не добиралися навіть до чвертьфіналу. Максимумом залишається 4-й раунд (1/8 фіналу) Андрія Медведєва в 1994 році. Цей турнір специфічний, трав'яне покриття – найшвидше в тенісі, це знають всі. Але от наскільки газон Вімблдону швидший ґрунту Гарроса? Зустрілося таке дослідження (за даними SportSurf). М'ячик вистрілювали тенісною гарматою зі швидкістю 130 км/год. Після зустрічі з травою він опинявся на задній лінії на 4 сотих секунди швидше, ніж після зустрічі з ґрунтовим покриттям: 0,98 – 1,02 с. Перетинав лінію на більшій швидкості: 59 – 51 км/год. І на майже вдвічі меншій висоті: 30,5 – 60,9 см. А чим нижче відскакує м'яч, тим менше часу, щоб його відбити. Тим ще швидша гра. Разом маємо: на Гарросі кожна 15-та подача у чоловіків перетворюється на ейс (6,6%), а на Вімблдоні – кожна дев'ята (11,2%).
Класичною для Вімблдону стала тактика serve and volley – подача і вихід до сітки. Цього року в основі заявлені чотири українці, і фахівців з ейсам у нас немає. Зате "сіткар" – є. Пам'ятаєте, як Стаховський два роки тому ошелешив 7-разового чемпіона Вімблдону, вибив самого Роджера Федерера! Тоді Сергій творив чудеса біля сітки, виграв аж 61 нетбол. У того ж Феді ні в одному його гранд-фіналі такого не було, максимум 53 очки біля сітки.
Є у нас Надя Кіченок, якось подала зі швидкістю 202 км/год. Швидше вдавалося лише п'яти тенісисткам в історії! Але Наді немає на Вімблдоні, не проходить по рейтингу (250-а).
Ми порівняли рекорди нашої четвірки на Вімблдоні – швидкість подачі, кількість ейсів і нетболи за матч. І попросили експертів виділити особливості їх подач.