Сім'я. У 23 роки Юля стала мамою, в 24 - чемпіонкою світу
- Юля, тільки рік тому ви народили дитину, а тепер виграли "золото" ЧС. Як вдалося так швидко набрати форму?
- Ходила пузатою в зал десь до п'ятого місяця – бігала, розтягувалася, розминалася. Хотілося бути в строю, в колективі. Ярослава я народила 13 серпня минулого року. Посиділа місяць вдома і пішла на тренування. На чемпіонат світу їхала за медаллю – не важливо якої проби. Але в фіналі дуже захотілося "золота".
- Хто залишається з дитиною, коли ви у від'їзді?
- Коли йому було всього півроку, я почала їздити на збори. Так не можна говорити, звичайно, але я пожертвувала дитиною заради спорту. Добре, що ця жертва не була марною. Серце кров'ю обливається. Я далеко, а у нього лізуть зуби, температура... Потім всю ніч не сплю і корю себе. Спасибі моїм батькам і чоловікові, що вони залишаються з синочком. Але все одно я на зв'язку – зідзвонюємося по кілька разів на день.
- Які були думки перед фіналом?
- Я програла Пирожковій на турнірі перед ЧС. Знала, що вона робить хороше скидання. Суперниця ж чекала, що я буду використовувати свій коронний метод – піду в ліву ногу. А я, навпаки, намагалася йти в праву, тому що вона цього не очікувала.
- Багато українських федерацій на початку року мали фінансові проблеми. Було таке у вас?
- Напевно було, але ми цього не помітили. Наші тренери робили все, щоб у нас не було труднощів. Ми пройшли три збори в Україні – в Києві, Конча-Заспі і Заросляку. Звичайно, хотілося б з'їздити і за кордон, щоб подивитися, як там люди готуються. Коли я була вагітною, дівчинки зі збірної їздили на змагання в Канаду, і там у них вийшло пройти невеликий збір. Я ось ніколи не виїжджала...
- Уже рік як змагання з боротьби проходять за новими правилами. Як це відбилося на вас?
- Мені вони підходять найбільше, бо я спортсмен атакуючого плану, а зараз за пасивність дають штраф.
- Чи були в Ташкенті до цього ЧС?
- Ні, це був перший раз, але подивитися місто не вийшло. Я боролася в останній день, а всі попередні вболівала за дівчаток і готувалася до свого виходу. Мені здалося, що країна дуже закрита. Там немає дорогих іномарок: їздять тільки "Матіс" та "Шевроле". А ще люди ігнорують правила дорожнього руху.
- Як вас зустріли рідні?
- Чоловік в Києві в аеропорту з квітами. Коли повернулися в Ковель, мама зустріла зі сльозами, а синочок взагалі розгубився (сміється). Зараз за святковим столом зібралася вся наша велика родина. Уже встиг привітати мер Ковеля, подарували мені квіти. Дуже приємно. Повернуся до Львова і відзначимо з друзями.
- З таким графіком і маленькою дитиною залишається час на себе?
- В останній раз таке було на зборах. Я могла виспатися, повишивати...
- А що вишиваєте?
- Зараз же пішла мода на вишиванки. Собі вже вишила бісером, а мамі на подарунок нитками вишиваю. Раніше нічого такого серйозного не вишивала: картинки, серветки...